Печерський районний суд Києва зобовʼязав Офіс генпрокурора розглянути заяву про злочин адвоката Володимира Богатира щодо суддів Конституційного суду Оксани Грищук, Василя Лемака та Петра Філюка за фактом можливих прогулів робочого часу та як наслідок безпідставного отримання суддівської винагороди.
Про це йдеться в ухвалі суду від 15 квітня, повідомляють Українські Новини.
До суду надійшла скарга адвоката в інтересах Богатира на бездіяльність Офісу генпрокурора, яка виразилась у невнесенні відомостей за даним фактом до ЄРДР.
В заяві Богатира йдетья, що судді Конституційного Суду України Грищук, Лемак та Філюк систематично вносять до табелів обліку робочого часу неправдиву інформацію про перебування на робочому місці, перебуваючи натомість за межами міста Києва в особистих справах, як правило, за місцем свого попереднього проживання (Закарпатська та Волинська області), внаслідок чого безпідставно отримують заробітну плату за час, коли службові обовʼязки ними фактично не виконуються.
Заявник зазначив, що вбачає у діях зазначених суддів склад кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 191, ч. 2 ст. 366 КК України.
8 квітня до Печерського районного суду Києва надійшла скарга в інтересах адвоката Богатира на бездіяльність уповноважених осіб Офісу Генерального прокурора.
Так, для ведення обліку використання робочого часу наказом Державного комітету статистики № 489 від 05.12.2008 затверджена типова форма первинної облікової документації підприємств № П-5 «Табель обліку використання робочого часу», які є первинною обліковою документацією зі статистики праці та основним документом, що зараховується до обліку використання робочого часу всіх категорій працівників, контролю за додержанням працівниками встановленого режиму робочого часу, отримання даних про відпрацьований час, розрахунку заробітної плати, а також складання статистичної звітності з праці, тобто є офіційним документом, який надає право на отримання заробітної плати працівникам.
Заявник зауважив, що відсутність працівника на роботі більше трьох годин протягом робочого дня без поважних причин визначається як прогул у розумінні Кодексу законів про працю України і кваліфікується як правопорушення, що тягне за собою дисциплінарну відповідальність.
Водночас права та обовʼязки, а також відповідальність суддів Конституційного Суду України врегульовані спеціальним Законом України «Про Конституційний Суд України», згідно з п. 3 ч. 1 ст. 21 якого, вчинення суддею Конституційного Суду істотного дисциплінарного проступку, грубе чи систематичне нехтування своїми обовʼязками є підставою для звільнення з посади судді Конституційного Суду.
Судовим розглядом встановлено, що 1 квітня адвокат Богатир направив на електронну адресу Офісу Генерального прокурора заяву (повідомлення) про вчинення кримінального правопорушення, яку було отримано уповноваженою особою та зареєстровано.
Станом на день подання скарги до суду, відповіді від ОГП отримано не було.
Суд розглянув скаргу адвоката та зобовʼязав Офіс Генерального прокурора розглянути у порядку та строки, передбачені статтею 214 Кримінального процесуального кодексу України, заяву в інтересах Богатира та проінформувати заявника.
За словами Богатира, в той час, як "прокуратура і НАБУ відмовляються реєструвати кримінальні провадження щодо суддів КСУ, Апеляційний суд 3 місяці відтягував розгляд адмінпротоколу про корупцію в.о. голови КСУ і не побачив в його діях корупційних правопорушень".
Як повідомляли Українськi Новини, Київський апеляційний суд виправдав виконувача обовʼязків голови Конституційного суду Сергія Головатого у корупційній справі.
НАБУ просили відкрити справу щодо можливої корупції суддів КСУ через прогули на роботі.
