21 липня 2014 року місто Рубіжне Луганської області повернулось під контроль України. Наступного дня звільнили сусідній Сєвєродонецьк. А 24 липня організовані та озброєні Росією бойовики угруповання "ЛНР" покинули Лисичанськ. Міста були в окупації близько трьох місяців. Якби не повномасштабне вторгнення, міста святкували б день звільнення.
Українські Новини згадують, як відбувалося звільнення.
У 2014 році окупація всіх трьох міст починалася однаково: завезені з РФ політтехнологи організовували навколо себе місцеву владу та представників компартії, збирали проросійські мітинги та "народні дружини". Так званий "референдум" організовували, сподіваючись на те, що на сході України "все буде як у Криму".
Перший бій під Рубіжним відбувся 22 травня 2014 року. До міста підійшла колона українських військовослужбовців 30 механізованої бригади. Вони потрапили у засідку бойовиків біля мосту через Сіверський Донець. Окупанти розстріляли колону впритул.
Операція зі звільнення розпочалася в ніч на 21 липня. Бій тривав декілька годин. Зранку без бою українська колона військових зайшла у Рубіжне без бою. Наступною ціллю був Сєвєродонецьк.
22 липня українські військові атакували бойовиків угруповання "ЛНР" з боку Старої Краснянки та з боку Варварівки. У другій половині дня дві колони українських військових увійшли до міста. Там одразу почалося свято. У центрі Сєвєродонецька зібрався проукраїнський мітинг, розгорнули велетенський жовто-блакитний прапор, місцеві жителі вітали українських захисників та дарували їм квіти.
Звільнення Лисичанська, який знаходився на протилежному від Сєвєродонецька березі Сіверського Дінця, відбулося трохи пізніше — 24 липня. Якщо під час звільнення Рубіжного та Сєвєродонецька українські військові не зазнали втрат, то звільнення Лисичанська обійшлось дуже дорогою ціною — загинуло 15 українських військових.
За день до цього сили АТО розпочали наступ з метою звільнення міста, однак потрапила в засідку терористів. Там вже ховалися бойовики, які втекли зі звільнених напередодні міст. Бої тривали до вечора 24 липня. ) 20:30 цього дня міськрадою Лисичанська замайорів Державний Прапор України.
Міста були звільнено силами 95-та ОАеМБр, 24-та ОМБр, 51-ша ОМБр, БОП НГУ "Донбас".
Але у 2022 році всі три міста, як і більшість території Луганської області, знову потрапили під окупацію. Сєвєродонецьк, Лисчианськ та Рубіжне були зруйновані. Зараз — це територія окупації та беззаконня. У місті немає мобільного зв'язку та інтернету, жителі перебувають у постійному страху перед окупантами, квартири тих, хто виїхав, конфіскує окупаційна адміністрація, відсутнє медичне обслуговування, аптеки порожні, пропагандисти знімають "переможні" сюжети про "відновлення" міст на найменш постраждалих вулицях і запевняють: "Росія тут назавжди". Проте це не так. На Луганщині партизани чинять опір: передають розвідувальну інформацію Силам оборони України, підтримують місцевих жителів, роблять найголовніше для заручників — намагаються вижити і дочекатися звільнення міст.
Як повідомляли Українські Новини, на тимчасово окупованій території Луганської області гуманітарна ситуація досягла критичної межі. Росіяни обмежили гуманітарну допомогу в Лисичанську, у Сєвєродонецьку люди зароблять донорством крові, а в Кремінну через бої практично не завозять продовольчі товари.
Також на Луганщині колаборанти погрожують відбирати новонароджених дітей за відсутність паспорта держави-агресора Росії.
В окупованих у 2022 році населених пунктах Луганської області росіяни вимкнули мобільний зв’язок і встановлюють там таксофони.
