Останнє дослідження пролило світло на поведінку стародавніх денісовців, які жили близько 160 тис років тому на нагір'ї Тибету, і дозволили зрозуміти, як вони виживали в різних умовах.
Про це повідомило Інформаційне агентство Сіньхуа.
Результати дослідження опубліковані на сайті престижного міжнародного наукового журналу Nature. У ході розкопок було знайдено уламки скам'янілого ребра людини, що датується приблизно 48 тис – 32 тис років тому, що дозволили виявити стратегії адаптації денісовців до різноманітного та мінливого довкілля в кінці середнього та пізнього плейстоцену Східної Євразії.
У дослідженні брали участь вчені з університету Ланьчжоу, Інституту досліджень Тибетського нагір'я Академії наук Китаю та деяких закордонни[ установ.
Денисовська людина, або денісовець – це вимерлий вид чи підвид гомінідів. Його вперше виявили у Денисівській печері на території сучасної РФ.
"Було встановлено, що денісовська людина "додала генетичний внесок" у формування корінних народів в Океанії, Східній Азії, Південній Азії, Північній та Південній Америці", – поділилася професор Ланьчжоуського університету Чжан Дунцзюй.
Група дослідників під керівництвом Чень Фаху з Інституту досліджень нагір'я Тибету Академії наук Китаю провела міждисциплінарні дослідження скам'янілості нижньої щелепи людини, знайденої в печері Байшія, розташованої в повіті Сяхе провінції Ганьсу (Північно-Західний Китай). Виявилось, що знахідка належить денісовцям. Дослідження було опубліковано у журналі Nature у 2019 році.
За словами Чжан Дунцзюй, дослідникам вдалося ідентифікувати понад 20 категорій хребетних тварин, включаючи диких яків, снігових барсів, зайців та бабаків.
При цьому в ході розкопок також було знайдено понад 2,5 тис кісток тварин. Подальші зооархеологічні та протеомні аналізи допомогли дослідникам отримати більше інформації про ці останки.
Дослідження також показало, що денісовці займалися полюванням та перероблюванням видобутку у печері. Крім того, кістки тварин використовувалися як сировина для виготовлення знарядь праці.
Чень Фаху зазначив, що денісовці у печері повною мірою використовували різноманітні тваринні ресурси, що, ймовірно, і допомогло їм вижити на плато протягом як мінімум 100 тис років.
Експерти наголошують, що результати дослідження надали нові дорогоцінні дані для розуміння фізичних та генетичних особливостей денісовців, їхньої діяльності та адаптації до умов високогір'я. Дослідження також містить важливі матеріали та нові підказки для вивчення співіснування денісовців із ранніми сучасними людьми у Східній Азії, а також їхнього генетичного та культурного обміну.
