Залежність Європейського Союзу (ЄС) від російських добрив зростає, що загрожує довгостроковій продовольчій безпеці регіону, оскільки місцеві виробники не можуть конкурувати з дешевими російськими продуктами. Відсутність виробництва добрив у Європі може призвести до залежності від імпорту з недемократичних країн, таких як Росія та Білорусь.
Про це пише Financial Times. Потік дешевих російських добрив може витіснити європейських виробників з ринку, створюючи довгострокову загрозу для сільського господарства регіону.
На сьогодні, третина імпорту карбаміду в ЄС надходить з Росії. У 2023 році обсяги постачання досягли рекордних рівнів. Наприклад, імпорт російського карбаміду в Польщу зріс майже до $120 млн порівняно з $84 млн у 2021 році.
Попри скорочення продажів російського природного газу в Європу з 2022 року, імпорт деяких видів добрив, таких як карбамід, значно зріс після вторгнення Росії в Україну. Це явище викликає занепокоєння серед європейських виробників добрив, які не можуть конкурувати з низькими цінами на російські продукти.
Європейські виробники добрив стверджують, що дешеві російські добрива підривають їхню конкурентоспроможність. Петро Цінгр, генеральний директор SKW Stickstoffwerke Piesteritz, найбільшого виробника аміаку в Німеччині, зазначив, що європейські виробники не можуть змагатися з російськими, оскільки останні платять значно менше за природний газ.
Свейн Торе Хольсетер, генеральний директор Yara International, одного з найбільших у світі виробників азотних добрив, висловив подібну думку. Він попередив, що Європа “лунатично” потрапляє в залежність від російських добрив.
Західні санкції проти Росії передбачають винятки для експорту продовольства і добрив, щоб не зашкодити глобальній продовольчій безпеці. Проте, європейські виробники вважають, що Москва використовує ці лазівки для фінансування своєї військової кампанії.
Експерт з питань продовольчої безпеки Chatham House Тім Бентон підкреслює, що європейські виробники давно скаржаться на переваги, які російські колеги отримують завдяки дешевому газу. Ці аргументи стали ще більш актуальними після вторгнення Росії в Україну.
Кілька великих європейських гравців, таких як BASF, скорочують свої операції в регіоні, зокрема у сфері виробництва добрив. BASF перенаправляє свої інвестиції в США та Китай, де витрати на виробництво нижчі. Експерти передбачають, що інші великі виробники можуть піти за прикладом BASF. У США виробники мають доступ до значно дешевшого газу та електроенергії, а також можуть розраховувати на субсидії в рамках закону про зниження інфляції.
Відсутність виробництва добрив у Європі може призвести до залежності від імпорту з інших країн, таких як Росія та її союзник Білорусь. Це створює ризики для продовольчої безпеки, оскільки контроль над постачанням добрив опиниться в руках недемократичних режимів. Петро Цінгр підкреслює, що маючи такі важелі впливу на європейське виробництво продуктів харчування, ніхто не знає, що зробить Путін.
Незважаючи на ці загрози, Брюссель навряд чи відреагує на заклики до запровадження санкцій щодо російських добрив. Політики все ще пам’ятають про високі ціни на добрива у 2022 році та загрози продовольчій безпеці. Керівник відділу добрив консалтингової компанії CRU Кріс Лоусон вважає, що це пам’ять може стримувати будь-які рішучі дії.
