Фото: промисловість просить уряд знизити частку імпортної електроенергії (Віталій Носач, РБК-Україна)
Автор:
Олександр Мороз В Україні середньозважена ціна купівлі-продажу електричної енергії на ринку «на добу наперед» (РДН), за даними «Оператора ринку», у червні поточного року зросла на 27,9% і склала 5403,38 грн/МВт·год. Це майже на 16% більше, ніж максимальна середня ціна у ЄС у той самий період.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на GMK.
При цьому українська промисловість не має дотаційних програм, які запровадив ЄС для своїх підприємств. Через це наш бізнес втрачає конкурентність на ринках, і просить уряд знизити частку імпортної електроенергії до 50%.
«За даними Energy Map, у червні Україна імпортувала 858,4 тис. МВт·год електроенергії, що на 6% більше, ніж було закуплено за весь 2023 рік (806,4 тис. МВт·год). Це також найбільший місячний обсяг імпорту за останні 10 років. Порівняно з травнем імпорт зріс майже вдвічі, з червнем 2023 року – майже у двадцять разів. Найбільший обсяг електроенергії минулого місяця імпортовано з Угорщини», — вказують у виданні GMK Center.
У Центрі нагадали, що представники великих українських компаній ГМК закликали уряд переглянути рішення щодо збільшення до 80% частки імпорту е/е для стабільного енергопостачання підприємств. Компромісним рішенням бізнес вважає встановлення цієї норми на рівні 50%, інакше висока ціна імпортної електроенергії призведе до скорочення виробництва, оскільки вартість електроенергії становить значну частку собівартості продукції. «Потреба в імпорті електроенергії в Україні призвела до того, що місцеві ціни є вищими за європейські. Більш як 90% сталі у ЄС виробляється у країнах, що мають перевагу у цінах на енергію, порівняно з Україною. Енергоємна вітчизняна економіка може понести колосальні втрати. Минула криза дозволила європейцям створити механізми субсидування цін на електроенергію», – зазначив аналітик GMK Center Андрій Тарасенко.
У 2022 році ЄС витратив €25 млрд на компенсації зростання цін для промислових підприємств, окрім того, €69 млрд мали крос-секторальну направленість, тобто частина цих коштів також могла бути спрямована для індустрії. І ці запущені механізми мають середньостроковий характер, тобто продовжують діяти у 2024-2025 роках.
Як відомо, Кабмін ухвалив зміни до постанови, які передбачають, що будь-який промисловий об’єкт має імпортувати 80% електроенергії для своїх потреб. Укренерго, зі своєї сторони, гарантує промисловості ще 20%.
У свою чергу у Федерації роботодавців України заявили, що такі норми імпорту серйозно зашкодять енергоємним галузям промисловості та призведуть до зупинки великих виробництв. У такому випадку наслідками для економіки стануть скорочення податкових та валютних надходжень та зниження ВВП, що в свою чергу призведе зниження обороноздатності нашої держави, і зростання безробіття.
Источник: www.rbc.ua
