Про це під час круглого столу в Укрінформі "Сім кейсів незаконного тиску на бізнес та презентація проєкту змін до Кримінального процесуального кодексу" повідомив керівник Департаменту кримінально-правової політики і захисту інвестицій Офісу генпрокурора Олексій Бонюк.
За його словами, при вивченні обставин більшості випадків незаконного тиску на бізнес з‘ясовується, що так чи інакше до них причетні вітчизняні чиновники. Упіймати їх на правопорушеннях без сприяння з боку самих бізнесменів, які піддаються тиску чи погоджуються "вирішити питання" за допомогою хабарів, дуже складно. Часто підприємці погоджуються платити через сформовану упродовж десятиліть недовіру до правоохоронної системи.
"Але ж я думаю, що ви не маєте підстав не довіряти нашому підрозділу, генеральному прокуророві. Тому прошу: якщо якийсь чиновник навіть ще не виявив намір "натиснути" на вас чи залучити до протиправних дій, але ви бачите, що все йде до того, будь ласка, приходьте до нас. Ми зробимо все, щоб це було конфіденційно, щоб ніхто не дізнався про те, що ви стали викривачем. Але без такої проактивної позиції бізнесу з викриття недобросовісних чиновників та запобігання ухваленню ними неправомірних рішень ми проблему не розв‘яжемо", - переконаний Бонюк.
Він пояснив, що часто вже на перших етапах розслідувань, якими займається його департамент, зрозуміло, що бізнес діяв чесно, але при цьому розмежувати в провадженнях дії підприємця й неправомірну діяльність чиновника дуже складно.
Окремо представник Офісу генпрокурора наголосив на необхідності законодавчо розмежувати питання свідомої та вимушеної колабораційної діяльності. Вважати будь-яку господарську діяльність, повязану з країною-агресором чи її представниками, злочином, на його думку, недоречно.
Читайте також: НАЗК презентувало "Настільну книгу з розбудови доброчесної організації" для бізнесу
"Це відверто критикується міжнародними експертами з гуманітарного та кримінального права. Але у процесі правозастосування прокурорам і слідчим доводиться працювати з цією диспозицією. Тому потрібні зміни саме на законодавчому рівні. Ми маємо знайти межу, яка відділятиме незаконну діяльність у взаємовідносинах з агресором, фінансування його армії тощо та ситуацію, коли люди опинилися фактично в заручниках на тимчасово окупованих територіях", - переконаний Бонюк.
Як приклад, він навів ситуацію, коли підприємці торгували водою й харчами, займалися соціальною діяльністю, а після приходу загарбників змушені продовжувати працювати, щоб утримувати родини. Формально вони потрапляють під дію статей Кримінального кодексу, якими передбачене покарання за колабораційну діяльність.
У 2020 році в Офісі генпрокурора створили Департамент кримінально-правової політики та захисту інвестицій, який комунікує з представниками бізнесу стосовно порушених кримінальних справ. Торік до департаменту надійшло 220 заяв від бізнесу про необґрунтований тиск з боку правоохоронців, пише Укрінформ.
