Надалі дешевшали яйця через нарощування виробництва під впливом вторинних ефектів від значних врожаїв минулого року та тимчасову переорієнтацією виробників на внутрішній ринок унаслідок транспортної блокади. Високі минулорічні врожаї підтримували й падіння цін на цукор, борошно та крупи.
Овочі борщового набору також дешевшали з огляду на м‘які погодні умови взимку та активізацію продажу продукції зі сховищ. Завдяки теплій зимі зменшилися витрати на вирощування та збереження тепличної продукції, що вплинуло на зниження вартості помідорів та огірків. Зменшувалися й ціни на цитрусові та банани. Водночас в умовах обмеженої пропозиції якісної продукції вартість картоплі, буряка та яблук залишалася високою.
Темпи зростання цін на м‘ясо надалі знижувалися, передусім завдяки дешевшим кормам. Подорожчання свинини сповільнилося через низький попит та посилення конкуренції між постачальниками, а м‘яса птиці - через нарощування виробництва. Повільніше зростала вартість сирого молока на тлі збільшення пропозиції від приватних домогосподарств і зниження внутрішнього попиту.
Ціни на алкогольні напої і надалі зростали повільніше через конкуренцію тіньової пропозиції та зниження тиску з боку витрат на сировину та енергію. Стримував адміністративну інфляцію також мораторій на підвищення тарифів на житлово-комунальні послуги для населення. Натомість зростання цін на фармацевтичну продукцію, медичні товари та обладнання пришвидшилося.
Ціни на пальне прискорили зростання до 11,2% р/р.
Подорожчання пального насамперед пов‘язано з логістичними труднощами, що позначилися передусім на вартості автомобільного газу, а також зі зростанням світових цін на нафту.
Базова інфляція знизилася до 4,2% р/р.
Значною мірою подальшому послабленню фундаментального інфляційного тиску сприяло поліпшення інфляційних очікувань на тлі відносної стійкості валютного ринку та збереження привабливості гривневих інструментів.
Подорожчання оброблених продовольчих товарів сповільнилося до 5,3%. Вторинні ефекти від минулорічних врожаїв стримували зростання цін на хліб, борошняні та кондитерські вироби. Залишалася дешевшою, ніж торік, соняшникова олія, а зростання вартості окремих олійних продуктів сповільнилося. Натомість ціни на кисломолочні продукти та масло зростали швидше, ніж у лютому. Це може пояснюватися зниженням пропозиції дешевшої імпортної продукції та збільшенням окремих виробничих витрат бізнесу. Прискорилося й зростання цін на окремі товари тривалого зберігання, зокрема чай, шоколад, на тлі вищих витрат бізнесу на логістику через блокаду кордонів.
Непродовольчі товари надалі дешевшали (на 0,9%), переважно завдяки зниженню цін на одяг та взуття. Подорожчання інших непродовольчих товарів сповільнилося. Зростання вартості послуг дещо пригальмувало (до 9,7%). Насамперед це пов‘язано зі зменшенням тиску на витрати бізнесу на харчову сировину та енергію. Зокрема, повільніше дорожчали послуги закладів громадського харчування та готелів. Водночас швидше зростала вартість амбулаторних, транспортних послуг, експлуатації власних транспортних засобів і послуг салонів краси.
У березні 2024 року споживча інфляція в річному вимірі (р/р) сповільнилася до 3,2% із 4,3% у лютому. У місячному вимірі ціни зросли на 0,5%. Про це свідчать дані, опубліковані Державною службою статистики України.
Фактичні темпи зростання цін були нижчими за прогноз Національного банку, опублікований в Інфляційному звіті за січень 2024 року (5,0% р/р). Відхилення від прогнозу забезпечила динаміка компонентів, що мають мало передбачуваний характер, насамперед цін на сирі продукти харчування. Стрімкіше здешевлення сирих продуктів пов‘язане передусім з тимчасовими чинниками, вплив яких, вірогідно, вичерпається в другому півріччі 2024 року. До них належать: ефекти значних минулорічних врожаїв та м‘якої зими цього року, а також наслідки транспортної блокади західних кордонів. Зокрема, обмеження експорту позначилося на збільшенні пропозиції окремих продуктів харчування на внутрішньому ринку. Крім того, повільніше, ніж очікувалося, дорожчало пальне як через стриманіше збільшення світових цін на нафту, так і внаслідок теплої зими, що зумовила меншу потребу в енергоносіях.
Натомість фундаментальний інфляційний тиск, на який має найбільший вплив монетарна політика Національного банку, послаблювався помірно і був близьким до прогнозу НБУ. Так, базова інфляція в березні сповільнилася до 4,2% р/р, відображаючи ефекти перенесення від здешевлення сирих продовольчих товарів, поліпшення інфляційних очікувань на тлі відносної стійкості валютного ринку та збереження привабливості гривневих інструментів. Водночас стрімкіше уповільнення базової інфляції стримували наслідки блокади західних кордонів, передусім через здорожчання імпорту, а також подальше зростання витрат бізнесу на оплату праці.
