"10+ років вільної торгівлі з ЄС перетворило нашу торгівлю на ЄС-центричну. 59,5% нашого експорту йде до ЄС. І попри всі турбулентності в аграрній сфері й на кордоні, наш експорт до ЄС зріс на $1,34 млрд, або на 5,9%", - написав він у фейсбуці.
За інформацією заступника міністра, Україна 2024 року експортувала шість категорій товарів на суму понад $1 млрд кожна, 33 категорії - на суму понад $100 млн кожна. Ще 423 категорії товарів експортували в обсягах від $99 до 1 млн.
Качка звернув увагу на скорочення експорту сировини. Як приклад він навів вивезення кукурудзи, яке залишалося значним - 14,06 млн тонн, але на 1,2 млн тонн меншим, ніж у 2023 році. Причиною такого зниження стали заборони сусідніх держав, нагадав торгпред України. Водночас він додав, що ЄС і далі залишається ключовим ринком для української кукурудзи, куди йде 49,2% експорту.
Аналогічна тенденція, за його словами, спостерігається щодо пшениці. Україна 2024 року експортувала її 7,3 млн тонн, що на 0,9 млн тонн менше, ніж роком раніше. Однак це все одно 34% усього експорту пшениці й в рази більше за те, що було експортовано до війни (+/-1 млн тонн).
"Ці товари споживають фермери з ЄС, і показники нашого експорту базових аграрних товарів свідчать, що фермери на вулицях протестують проти українських аграрних товарів, але грошима все одно голосують за них", - наголосив заступник міністра.
Водночас, за його словами, через обмеження на рівні ЄС Україна продала до Союзу на 51% менше цукру, ніж 2023 року, що на $195 млн менше, проте загалом експорт цукру збільшився на 45% і сягнув 749 тис. тонн, з яких лише 303 тис. тонн потрапило до ЄС.
Як зазначив Качка, найбільш показовим стало скорочення експорту насіння соняшнику -76%. Україна 2024 року експортувала до ЄС лише 181 тис. тонн цієї культури. Водночас експорт соняшникової олії зріс на 13%. І з показником у $2,87 млрд цей товар став №1 в українському експорті до ЄС. Водночас частка ЄС сягнула 59% у всьому експорті української соняшникової олії.
"Завдяки координації між урядом та експортерами експорт мяса птиці вписався в межі, визначені ЄС, - 136,8 тис. тонн. ЄС має 40,6% нашого експорту мяса птиці на суму $390 млн", - наголосив торгпред України.
Товаром, який "просто ігнорує всі барєри й протести", Качка назвав український мед, поставки якого до ЄС 2024 року сягнули 71,18 тис. тонн. У грошовому виразі це принесло українським бджолярам на 22% більше й становило $136 млн.
Заступник міністра повідомив, що подібний тренд спостерігається в металургії. "У грошах ми отримали на 1,9% менше залізної руди - $1,57 млрд, хоча й експортували незначно більше. Скоротився експорт феросплавів на 72%. Водночас експорт прокату збільшився на 45,1% і приніс $690 млн виручки", - констатував він.
Торгпред також додав, що експорт кабельної продукції в ЄС 2024 року перетнув позначку в один мільярд - $1,2 млрд. Водночас 94,5% його експорту йде до ЄС.
Він нагадав про феноменальне зростання експорту готового чоловічого одягу на 646%, з якого 99,5% йде в ЄС, що принесло Україні $98,9 млн. Водночас 86% експорту жіночого готового одягу на суму $61 млн припадають на ЄС.
Україна на $119 млн (+7,7%) скляної тари експортувала до ЄС. Туди йде 89,3% бутлів, пляшок, фляг, глечиків, горщиків і банок за кодом 7010.
"Ці цифри свідчать про те, що наша економіка і промисловість все більше інтегрується з економікою ЄС. І наші виробники мають усе кращі навички зі встановлення звязків з ЄС", - наголосив торгпред України.
Він висловив упевненість, що Угода про асоціацію Україна-ЄС є наріжним елементом в українській торговій політиці (навіть більше, ніж СОТ). І треба далі її реалізовувати й розвивати.
Як заявив Качка, пріоритетом країни у 2025 році буде оновлення умов доступу на ринок ЄС у рамках Угоди про асоціацію та використання її правових рамок для повної правової інтеграції до внутрішнього ринку ЄС у частині роумінгу, технічного регулювання (ACAA), платежів (SEPA) та інших заходів Пріоритетного плану дій щодо впровадження ПВЗВТ (поглиблена та всеосяжна зона вільної торгівлі - ІФ-У) з ЄС.
"Усі, хто в ЄС протестує проти агропромислового імпорту з України, мають памятати, що без нашої основи аграрна продукція з ЄС втратить свою конкурентоспроможність", - акцентував він і нагадав, що український ринок є важливим для аграріїв з ЄС (99,2% імпорту сирів до України йде з ЄС, а це $228 млн виручки - здебільшого для польських виробників), так само як для виробників аграрних інпутів (засоби захисту рослин на $440 млн і комплексних добрив на $418 млн).
"Тому нам треба нарешті усвідомити, що ми приносимо одне одному більше зисків і маємо лібералізувати торгівлю повністю, а не грати юридичними шашками в "Чапаєва" й шукати, як би одне одного вщипнути й що обмежити", - резюмував торгпред України, пише Інтерфакс-Україна.