Друга декада листопада характеризувалася переважно теплою, похмурою та бездощовою погодою. Лише протягом останніх декількох дні спостерігалися незначні опади у вигляду дощу та мокрого снігу, який у деяких регіонах швидко розтав.
За даними наукових установ НААН середня температура повітря знаходилася у межах - від 0,9 до 3,2 0С і була на 0,8-1,8 0С вище норми. Максимальна температура повітря у найтепліші дні підвищувалася до 7,9-10,2 0С, мінімальна - у найпрохолодніші ночі місцями знижувалася до 2 0С тепла на півдні, а на півночі до 1 0С морозу. Температура груну на глибині 5 см становила 4,4 0С тепла, а на поверхні грунту у західному регіоні опускалася до 1,5 0С морозу.
Опади у вигляду дощу та мокрого снігу спостерігалися майже на всій території країни, але їх кількість була різною, у межах від 2 до 15 мм і навіть така їх кількість покращила рівень вологозабезпечення ґрунту.
За інформацією ННЦ "Інститут землеробства НААН" озимі зернові культури на даний час перебувають у фазі "сходи". Маса 100 сирих рослин варіює у межах 43-60 г, висота рослин 12-15 см. Стан посівів переважно добрий та задовільний. У зв‘язку зі зниженням середньодобових температур нижче 5 0С тепла впродовж другої декади листопада у рослин озимих зернових культур спостерігається повільне протікання ростових процесів. Сума ефективних температур вище +5 0С з дати отримання сходів (14 жовтня) наразі не змінилася і становить 71 0С, активних - 185 0С. Така сума накопичених температур, на думку вчених цієї наукової установи є поки що недостатньою для успішної перезимівлі озимих зернових культур. Для успішної перезимівлі сума ефективних температур за період від сходів до переходу середньодобової температури через 5 0С тепла повинна становити не менше 200-225 0С.
За спостереженнями науковців Інституту кормів та сільського господарства Поділля НААН за температурним режимом, який на цю пору є вирішальним для росту і розвитку рослин, перші дві декади листопада не виправдали очікувань на традиційне потепління, особливо з огляду на суму ефективних температур, оскільки середньодобова температура повітря, на більшості території області не перевищувала 5 0С тепла. Почастішали ранкові заморозки, опади переважали у вигляді мокрого снігу. Починаючи з 16 листопада денні температури у сонячну погоду піднімались до 6-8 0С тепла, але середньодобові - не перевищували біологічного мінімуму.
Такий гідротермічний режим у Вінницькій області станом на 20 листопада стабілізував стан посівів, який сформувався на початок місяця і у загальному вигляді був наступним: посіви, що знаходяться у фазі "кущіння" і характеризуються як добрі, становлять біля 85 %, решту 15 % - задовільні (ті, що сформували 2-3 листки). Їх співвідношення оцінюється як 1:1, проте воно може змінюватись у бік покращання за умови збереження плюсових температур. При цьому ризики зниження врожайності на таких посівах зберігаються і знаходяться у залежності від подальших гідротермічних умов - і зими, і початку весни. Досвід останніх років показує, що в умовах Поділля навіть слабкі посіви здатні перезимовувати і сформувати непоганий врожай.
На думку науковців Інституту сільського господарства Карпатського регіону НААН глобальне потепління зумовлює підвищення температур, зокрема у зимові місяці, й дещо знижує шкідливий вплив низьких, наприклад, зима
2022-23 рр. у Львівській області була аномально теплою ‒ середньомісячні температури повітря (грудень ‒ січень) мали плюсові значення. Також часто спостерігали неодноразові перепади температур від мінусових до плюсових значень, невисокий, нестійкий або відсутній сніговий покрив, незначне промерзання ґрунту чи його талий стан. Під час відлиг, які тривають більше ніж 5 діб поспіль, озимі культури тимчасово відновлюють вегетацію. Таке порушення зимового спокою знижує морозостійкість рослин, веде до втрат запасних пластичних речовин (цукрів), і на час відновлення весняної вегетації вони будуть виснаженими й вразливими до будь-яких стрес-факторів. Крім того, відзначали короткочасне екстремальне зниження температур, що несе небезпеку рослинам озимих зернових, які ввійшли у зиму у фазі "1-3 листків".
Тому моніторинг посівів, що не увійшли в зиму в оптимальному стані розвитку, має бути на постійному контролі, особливо у період відлиг і за різких коливань температур, оскільки вони у першу чергу будуть піддаватися механічним і фізіологічним пошкодженням, йдеться в повідомленні НААН.
