За попередніми оцінками Мінагрополітики, у 2024 році виробництво сої складе 5,2 млн тонн.
Мінагро нагадує: у 2023 році було зібрано 4,7 млн тонн.
За даними асоціації "Укроліяпром", спостерігаються різні прогнози учасників олійного ринку. При цьому більшість очікує зростання виробництва соєвих бобів та можливе скорочення виробництва насіння ріпаку. Виробництво насіння соняшнику та насіння олійних культур в цілому практично відповідатиме рівню 2023/24 МР.
Володимир Пугачов, виконавчий та регіональний директор у Східній Європі Асоціації "Дунайська соя" прогнозує динамічний експорт української сої до ЄС та звертає увагу на нововведення в ЄС для виробників сої.
"Поставка сої або продуктів її переробки в Європейський Союз з 1 січня 2025 року (тут увага, оскільки це вже впливає на врожай цього року, що буде) вимагатиме сертифікат простежуваності разом з геокоординатами поля і підтвердженням відсутності вирубки лісів… Тобто необхідно якимось чином підтвердити, що після 2020 року на полі, де вирощувалась соя, яка імпортується в ЄС, не було вирубки лісів.
На практиці це означає зміну в цілому класичного підходу до постачання сільськогосподарської продукції, оскільки вона перестає бути "bulk commodity", і передбачає повну простежуваність, те що називається "hard identity preservation".
В чому основна проблема? - Основна проблема, що європейська бюрократія не змогла запровадити до цих пір чіткі імплементаційні норми", - зазначив Пугачов про регламент ЄС "EUDR".
Соєві боби тисячоліттями вирощували як провідну продовольчу культуру в Китаї та інших країнах Східної та Південно-Східної Азії. І донині соя і продукти її переробки є важливими компонентами традиційної харчової культури в цих регіонах світу. Тому майже 85% торгівлі соєю нині приходиться на Китай. Зокрема, Китай є найбільшим імпортером сої у світі.
