"До війни у нас поливалося близько 600 тис. га сільськогосподарських земель. За оцінками минулого року, в Україні під зрошенням було всього 100 тис. га. 347 тис. з них ми втратили разом із Каховським водосховищем. Решту - через низку проблем у секторі зрошення та дренажу", - сказав Яцюк.
Планами економічного розвитку півдня України, які уряд обговорював з експертним середовищем до великої війни, передбачалося збільшення площ під зрошенням щонайменше до 1,1 млн га. І Каховське водосховище було ключовим чинником цієї стратегії, пише Укрінформ.
У 2019 році уряд схвалив Стратегію зрошення та дренажу в Україні на період до 2030 року. Стратегія була розроблена спільно з фахівцями Світового банку та програми USAID АГРО.
У 2022 році був прийнятий Закон України "Про організації водокористувачів та стимулювання гідротехнічної меліорації земель", який надав аграріям можливість об‘єднуватись в ОВК та отримувати меліоративні системи нижнього рівня для спільного розвитку меліорації.
За даними Мінагро, в Україні станом на 2021 рік обліковується 5,48 млн. га меліорованих, у тому числі 2,17 млн. га зрошуваних і 3,3 млн. га осушуваних земель з відповідною меліоративною інфраструктурою (водосховища, магістральні та розподільні канали, захисні дамби, насосні станції, трубопроводи, басейни добового регулювання, колекторно-дренажна мережа та інші гідротехнічні споруди і об‘єкти).
У 2020 році фактично поливалось близько 550 тис. га сільськогосподарських угідь, а двостороннє регулювання здійснювалось на площі близько 250 тис. га.
Існуючі проблеми у водному господарстві та меліорації земель:
незадовільний стан використання наявного потенціалу зрошення та дренажу;
дефіцит природного вологозабезпечення на більш ніж 2\3 території України, його збільшення внаслідок кліматичних змін та зменшення запасів поверхневих вод, придатних для зрошення;
не вирішення законодавчих питань відносно власності на землю, розпаювання земель, механізму передачі меліоративної інфраструктури водокористувачам;
невизначеність правового статусу меліоративних систем і права власності на них;
відсутність фінансової спроможності сільгоспвиробників у відновленні інженерної інфраструктури;
недосконалість механізмів державної підтримки сільгоспвиробників, які вирощують продукцію на зрошувальних землях.
Виконання плану заходів з реалізації "Стратегії зрошення та дренажу на період до 2030 року", затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2020 р. № 1567-р, проведення інвентаризації інженерної інфраструктури міжгосподарських та внутрішньогосподарських меліоративних систем, аналізу використання зрошувальних земель, енергетичного аудиту ефективності насосного обладнання, а також законодавче забезпечення питань розвитку та відновлення зрошення та дренажу сприятиме підвищення ефективності сільського господарства, стимулювання збільшення площ меліорованих земель та збільшення валового виробництва сільськогосподарських культур в умовах змін клімату.
Підвищення стійкості сільськогосподарського виробництва до змін клімату, особливо в південному регіоні України, який найбільше страждає від посухи, потребує розширення площ зрошення та відновлення потенціалу зрошувальних та дренажних систем.
Наразі богарне овочівництво практично зникло, а зрошуване овочівництво трансформувалося в овочівництво за краплинного зрошення.
Інтенсивне садівництво, вирощування ягідних культур в умовах змін клімату можливе лише за умов зрошення.
Зона рисосіяння розширилась до лінії Кропивницький - Дніпро - Донецьк з потенційною площею вирощування рису 200 тис.га на краплинному зрошенні.
