"Зазначу, що таке різке скорочення призвело до того, що окремі наукові установи взагалі залишилися без експериментальної бази. Це обмежило, насамперед, можливості вчених щодо апробації результатів їх наукових досліджень, адже саме матеріальні витрати за зазначену апробацію брали на себе державні підприємства.
Зазначені зміни вкрай негативно відбилися на можливості наукових установ НААН залучати додаткові позабюджетні кошти за угодами з дослідними господарствами мережі НААН. І це при тому, що фінансування видатків з державного бюджету для виконання статутних завдань у сфері наукової і науково-технічної діяльності Національної академії аграрних наук України на 2024 рік є значно недостатнім і забезпечує лише на 53,0 % потреби", - заявив в.о. першого віцепрезидента НААН Ігор Гриник.
Водночас Гриник каже, що земельних ресурсів, які знаходяться у користуванні науково- дослідних установ, вистачить для проведення наукових досліджень з питань захисту ґрунтів, агрохімії, ґрунтознавства, землеробства, меліорації, рослинництва, кормовиробництва, екології та ведення лише початкового етапу селекції, то ведення наступних етапів селекції і насінництва та племінного тваринництва за умови вилучення земельних ресурсів всіх державних підприємств, здійснити буде практично неможливо, як і ведення подальших ланок насінництва вітчизняних сортів та гібридів сільськогосподарських культур.
"Ми вже не говоримо про необхідність продовження розмноження насіння батьківських форм кукурудзи і соняшнику, насіння ріпаку, насіннєвого матеріалу картоплі, розмноження плодових, ягідних, горіхоплідних та декоративних культур, а також те, що в Академії функціонує 26 державних підприємств, які мають статуси племінних заводів, племінних репродукторів, племінних пасік, які треба забезпечувати високоякісними кормами.
Треба чітко усвідомлювати, що сьогоднішнє припинення ведення вітчизняної селекції і насінництва, як і племінного тваринництва - це незасіяні мільйони гектарів ріллі завтра; через елементарну відсутність насіннєвого матеріалу, знищене тваринництво, яке й без того вимагає серйозної підтримки, що є не лише загрозою продовольчій безпеці держави, а, без перебільшення, великою ймовірністю виникнення подальших неконтрольованих негативних соціальних процесів, основною причиною яких може стати нестача продуктів харчування", - зазначив Гриник.
Станом на 2017 рік НААН мала в розпорядженні 480 тис га.
Національна академія аграрних наук України розпочала свою діяльність як Всеукраїнська академія сільськогосподарських наук 22 травня 1931 р. (з 1990 р. - Українська академія аграрних наук). У нинішньому статусі діє із 6 січня 2010 р. згідно з Указом Президента України № 8/2010 "Про надання Українській академії аграрних наук статусу національної".
Академія є державною самоврядною науковою організацією, яка виконує завдання з наукового забезпечення розвитку галузей АПК України.
Вищим керівним органом Академії є Загальні збори. У період між Загальними зборами керівництво діяльністю Академії здійснює її Президія.
У структурі Академії функціонують шість відділень:
землеробства, меліорації та механізації;
рослинництва;
зоотехнії;
ветеринарної медицини;
аграрної економіки і продовольства;
наукового забезпечення інноваційного розвитку.
Вчені Академії проводять дослідження в галузях ґрунтознавства та агрохімії, землеробства, агроекології, водних проблем і меліорації земель, сільськогосподарської мікробіології, органічного виробництва сільськогосподарської продукції, хмелярства, механізації та електрифікації сільськогосподарського виробництва і технічного сервісу,інженерно-технологічних засад створення екологічно безпечних промислових біотехнологій та обладнання для виробництва і застосування в агробіоценозах препаратів біологічного захисту рослин, а також особливостей динамічних процесів природних і штучних екосистем Біосферного заповідника "Асканія-Нова" та довгострокової перспективи збереження його біорізноманіття.
