$125 млрд товарообігу: Україна більше купує, ніж продає

За даними Державної митної служби України у 2024 році товарообіг України становив $112,3 млрд: експорт — $41,6 млрд, імпорт — $70,7 млрд, від'ємне сальдо — $29,1 млрд. Про це йдеться в дослідженні YC.

Як змінився товарообіг

У 2025 році товарообіг зріс до $125,1 млрд, але це зростання було сформоване не експортом, а імпортом: вивезення товарів скоротилося до $40,3 млрд, тоді як ввезення зросло до $84,8 млрд.

У результаті торговельний дефіцит розширився до $44,4 млрд. Це головний підсумок періоду: зовнішня торгівля України збільшилася за обсягом, але стала ще більш імпортозалежною.

Цей зсув не означає провалу експортної моделі. Навпаки, за даними Адміністрації морських портів України у 2024 році морські порти України обробили 97,2 млн тон вантажів, а морським шляхом було експортовано 88,1 млн тонн — проти 56,2 млн тонн роком раніше.

До 7 лютого 2025 року Український морський коридор перевіз 100 млн тонн вантажів за 18 місяців роботи, з них 65 млн тонн припало на агропродукцію. Але паралельно з цим внаслідок ударів по енергетичній інфраструктурі Україна до середини 2024 року втратила понад 9 ГВт генерувальних потужностей, що різко посилило попит на імпорт енергообладнання, пального, генерації та пов’язаних технологій.

Експорт: виручку й далі формує агро, але стійкість дають і промислові ніші

Базою українського експорту залишився аграрний сектор.

За підсумками 2024 року продовольчі товари дали $24,6 млрд експорту, а у 2025 році — $22,5 млрд. Частка цієї групи в експорті товарів знизилася з 59,2% до 55,8%, але саме вона продовжує бути головним джерелом валютної виручки. Це означає, що агроекспорт лишається системоутворюючим для всього зовнішньоторговельного балансу.

У продуктовій деталізації 2025 року це видно особливо добре. За даними Державної митної служби України найбільшими експортними позиціями були соняшникова олія — $5,22 млрд, кукурудза — $3,90 млрд, пшениця — $2,99 млрд, соєві боби — $1,33 млрд і м’ясо птиці — $1,09 млрд. На рівні окремих ринків збуту структура теж доволі концентрована: у 2025 році найбільшими покупцями української пшениці були Єгипет, Алжир та Індонезія, кукурудзи — Туреччина, Італія та Іспанія, соняшникової олії — Індія, Іспанія та Нідерланди.

Другою великою опорою експорту залишилися метали та вироби з них. У 2024 році ця група принесла $4,4 млрд, у 2025 році — $4,7 млрд. На рівні окремих позицій найбільше виручки дали залізна руда і концентрати — $2,34 млрд (майже 45% вартості поставок припало на Китай, ще 17,2% — на Словаччину, 16% — на Польщу), гарячекатаний плоский прокат — $829 млн, чавун — $760 млн та напівфабрикати зі сталі — $660 млн.

Поза двома найбільшими експортними блоками видно і менш масштабні, але важливі точки стійкості. У 2025 році експорт кабельно-провідникової продукції сягнув $1,41 млрд, експорт товарів групи деревини та паперу — $1,98 млрд, а позитивне сальдо цієї групи — $800 млн. Окремо варто відзначити меблеву групу 9401−9404: її експорт у 2025 році перевищив $939,8 млн.

Імпорт: зростання закупівель через потребу втримати систему

Структура імпорту у 2025 році значно промовистіша за загальну цифру $84,8 млрд. Найбільшою групою були машини, устаткування та транспорт — $34,1 млрд, або 40,2% всього імпорту. Далі йшли продукція хімічної промисловості — $12,6 млрд та паливно-енергетичні товари — $10,5 млрд.

Для порівняння: у 2024 році машини, устаткування і транспорт становили $25,0 млрд, хімічна продукція — $11,7 млрд, паливно-енергетичні товари — $8,9 млрд. Отже, імпортне зростання було сконцентроване саме в критичних для функціонування країни сегментах.

Ще виразніше це видно на рівні конкретних товарів. У 2025 році Україна імпортувала нафти й нафтопродуктів на $6,62 млрд, легкових автомобілів — на $6,15 млрд, дозованих лікарських засобів — на $2,05 млрд, нафтових газів — на $1,92 млрд, безпілотних літальних апаратів — на $1,70 млрд, електрогенераторних установок — на $1,69 млрд, телекомунікаційного обладнання — на $1,63 млрд, електричних акумуляторів — на $1,48 млрд, трансформаторів — на $1,12 млрд і кам’яного вугілля — на $1,01 млрд.

Така структура показує, що імпорт у 2025 році був водночас і енергетичним, і технологічним, і оборонним, і медичним.

Географія торгівлі

Географія торгівлі у 2025 році показує остаточне закріплення ЄС як головного зовнішньоторговельного напряму України — на країни ЄС припадало 57,8% українського експорту та 46,7% імпорту.

У вартісному вимірі товарообіг з ЄС у 2025 році становив $62,9 млрд: експорт — $23,3 млрд, імпорт — $39,6 млрд. Це означає, що європейський напрям одночасно є для України найбільшим ринком збуту і найбільшим каналом закупівель.

На рівні окремих країн картина 2025 року теж доволі чітка. Найбільшим джерелом імпорту був Китай — $19,2 млрд, далі Польща — $7,9 млрд і Німеччина — $6,6 млрд. Найбільшими ринками збуту для українських товарів були Польща — $5 млрд, Туреччина — $2,7 млрд і Німеччина — $2,4 млрд.

Для порівняння, у 2024 році Україна найбільше імпортувала також із Китаю ($14,4 млрд), Польщі ($7 млрд) і Німеччини ($5,4 млрд), а в експорті після Польщі лідирували Іспанія ($2,9 млрд) і Німеччина ($2,8 млрд). Тобто за рік Китай ще сильніше наростив роль постачальника, а в експортній географії вагу посилила Туреччина.

Поза ЄС саме Туреччина, Китай, Єгипет, США та Індія формують найпомітнішу частину зовнішньої географії. Це і є нова карта української торгівлі: ЄС — головний блок збуту й постачання, Китай — ключовий зовнішній виробничий склад, Туреччина — важливий двосторонній партнер між Європою та Чорним морем.

The post $125 млрд товарообігу: Україна більше купує, ніж продає appeared first on РИА СВ.