Англ.: impromptu play, extempore play; нім.: Stegreifspiel;ісп.: madrigal (impromptu); франц.: impromptu.Експромт – це імпровізована п’єса (в стилі італ. improviso) або ж п’єса, що себетак репрезентує, тобто нагадує імпровізацію в процесі театральної творчості, як увипадку з музикантом, який імпровізує на задану тему. Актори грають ролі, вигадуючи певну історію й репрезентуючи певних персонажів, тобто імпровізують. Одним із перших і найвідоміших експромтів є “Версальський експромт” Мольєра, написаний на замовлення короля як відповідь на полеміку навколо “Критики “Школи жінок” цього драматурга (1663). У ХХ ст. цей жанр відроджується з появою “Сьогодні ввечері імпровізуємо” (1930) Піранделло й “Паризьких експромтів” (Жіроду, 1937), “Альма” (Йонеско, 1956), “Королівського палацу” (Кокто, 1962). Як жанр самореферентний (відсилання до себе самого і творчість в момент презентації вистави), експромт виводить автора на сцену, вводить його в дію і робить його твір загадковим.Так виникає театр у театрі. З огляду на умови вистави, випадковості й творчіможливості, експромт розвиває не тільки естетичні, але й соціоекономічні чинникитеатральної практики.Літ.: Kowzan, 1980.
