Англ.: media; нім.: neue Medien; франц.: électroniques (arts...).Родове поняття, термін на позначення засобів масової інформації : не тількивідео, але й аудіозаписи, електроакустичні твори, аудіодрами, “кіно на слух”, якот у В.Туттманна, твір якого “Вікент” (1930) є “фільмом без зображень, аранжуванням природних звуків в аудіозаписах засобами кіно й кінематографічною технікою” (див. “Revue du cinéma”, 1930); відео, яке має зображення і звук, і, не подаючи статичних директивних картин чи візуальної віртуозності, органічно входить у всеохопну почуттєву подію; а також CR ROM, у якому використовуються природні або електронні звуки, як, скажімо, mini CD ROM Ф.Міона і М.Шіона (1990).Мета електроакустики – дати можливість глядачеві/слухачеві, який спроможний ітегрувати звукові та візуальні відчуття, аналізувати їх спорідненість і пов’язаність із простором і часом за насиченістю, ритмом, силою, ситуативністю тощо, поноваторськи сприймати звуки й образи. Ці параметри зближують зображення та аудіювання, музику, текст, танець і рух.
