"У ваговому вимірі експорт склав 131,179 млн тонн. Це на 30,8 млн тонн більше, що означає зростання на 30,8%. Імпорт теж зріс на 8,6% до $69 млрд", - написав він у фейсбуці у середу.
Качка уточнив, що імпорт електроенергії зріс на 333% - до $669 млн, акумуляторів - на 103%, до $950 млн, трансформаторів - на 108%, до $596 млн, БПЛА - на 77%, до $1,2 млрд.
"У лідерах імпорту нафтопродукти ($6,8 млрд доларів) і "різне" ($4,5 млрд), безпосередньо повязані з війною і обороною. Тож енергетичні виклики й оборона - основні драйвери імпорту. Драйвери зовсім нееластичні. Суттєве скорочення торговельного дефіциту безпосередньо повязане з розвитком ВПК і відновленням енергетичної інфраструктури", - наголосив торговий представник.
Стосовно експорту, Качка зазначив, що завдяки відкриттю навігації в портах у лідери за обсягами експорту вибилася залізна руда - 33,6 млн тонн, що на 89% більше порівняно з 2023 роком, а в грошовому виразі зростання становило 58% - до $2,8 млрд.
Другу позицію за обсягом, за його словами, посіла кукурудза - 29 млн тонн, що на 12,3% більше, ніж у 2023 році, проте в грошовому виразі збільшення становило лише 2,3% - до $5,07 млрд.
Торгпред наголосив, що зворотна ситуація в експорті мяса птиці: у натуральному виразі він збільшився лише на 5,6% - до 448,4 тис. тонн, але в грошовому - на 20%, до $961 млн.
"Серед товарів, чий експорт склав понад мільярд доларів, особливо хочеться відзначити кабельну продукцію, експорт якої збільшився на 60% і склав $1,27 млрд", - додав Качка.
Згідно з його даними, зростання виручки від експорту основних металургійних товарів становило 52% для напівфабрикатів - до $927 млн, 38,9% для гарячекатаного прокату - до $809 млн, 125% для труб - до $590 млн, 6,1% для чавуну - до $500 млн і 19,3% для прутків - до $156 млн.
"Певним індикатором роботи харчової переробної промисловості є кондитерські вироби. Є 38% зростання виручки від шоколаду ($264 млн), 26,9% зростання для печива (269 млн), 15,6% для цукерок без шоколаду ($215 млн) ", - написав також торгпред.
У лісопереробці він звернув увагу на те, що експорт дощок (розпиляних лісоматеріалів) скоротився і в обсязі, але все одно залишився вищим за 1 млн тонн, і у виручці - на 1,2%, до $400,9 млн, проте клеєної фанери було експортовано на 95% більше - $125,3 млн.
"Є хороші характеристики і в легпромі. Експорт костюмів, комплектів, піджаків, штанів, комбінезонів для чоловіків склав $99 млн. Це на 646% … більше, ніж у 2023 році. Експорт костюмів, комплектів, жакетів, суконь, спідниць для жінок коштував $71,3 млн, це 114,2% зростання", - написав Качка.
За його словами, географічно український експорт стає дедалі більш ЄС-центричним: експорт до ЄС зріс на 5,9% - до $24,7 млрд. Пятірку членів ЄС з експорту склали Польща ($4,7 млрд), Іспанія ($2,8 млрд), Німеччина ($2,8 млрд), Нідерланди ($1,98 млрд) та Італія ($1,93 млрд). Водночас зростання експорту в Німеччину становило 40,5%, а ось експорт до Польщі скоротився на 1,1%, уточнив торгпред.
"Загалом торгівля з Польщею скорочується, адже Україна імпортувала з неї на 6,8% менше, ніж у 2023 році. При тому, що Польща й надалі є лідером із постачання товарів із ЄС - $6,8 млрд із $34,3 млрд загального імпорту з ЄС", - констатував Качка.
Він зазначив, що також скорочується торгівля з Туреччиною - на 7,2% експорт і на 13,5% імпорт.
За його словами, натомість значними темпами зростає імпорт із Китаю: торік він зріс на 37,4% - до $14,3 млрд.
"І це найголовніша зона турбулентності в нашій торговельній політиці, адже торгівля з Китаєм може зазнати докорінних змін через очікувані заходи нової адміністрації США, які колами розійдуться світом і призведуть до рекалібрування тарифних ставок у межах СОТ. Якщо США зазначають, що мають право на перегляд своїх митних ставок, то Україна має ще більше прав на це, оскільки ми вступали до СОТ на нездійснених очікуваннях щодо зниження митних тарифів іншими державами-учасницями СОТ", - наголосив Качка, пише Інтерфакс-Україна.
