ДЕМОНСТРАЦІЯ (Проекція)
Англ.: projection; нім.: Ǖbertragung; ісп.: proyección; франц.: projection.
Коли на сцені демонструються тексти, діапозитиви, кінострічки та відеофільми, в тіло вистави вживлюють матеріали у формі зображень. Так виникає перемішування режиму вистави: присутність тіла та медіадублювання протистоять одне одному відразу й безумовно. На початках кіно на сцені демонстрували фраґменти кінострічок. Перші спроби такої демонстрації, які виконували суто драматургічну функцію, можна побачити в сценарії “Книжки Кристофора Колумба” Клоделя (1927), також в анґажованих поставах Піскатора, Брехта й Неєра в 20х роках ХХ ст. Однак ще Аппіа 1891 р. демонстрував тінь кипариса на абстрактній декорації.Демонстрування зображень відповідає усім можливим драматургічним функціям: ефектам загальної атмосфери, дистанціюванню словами, таблицям та ілюстраціям, конфронтації всього живого й уявного, візуалізації деталі, сфільмованої безпосередньо під час гри, а потім збільшеної та показаної на відеоекрані, або просто технологічному “кривлянню”, що виглядає радше наївно, бо постмодерн у моді зовсім не тому, що телебачення кольорове.
