28 грудня – Міжнародний день кіно. Вітаю всіх кінематографістів та всіх, хто обожнює цей вид мистецтва!
Хочу привітати всіх оглядом німецьких фільмів.1) «Вперед, Трабі! (Go Trabi Go)» – фільм, знятий в жанрі “road – movie” режисером Петером Тіммом ще в 1991 році.
Берлінський Мур тільки що впав. Родина із НДР вирішила здійснити свою давню мрію. Як великий філософ Йоганн Вольфанг фон Ґете мандрував через всю Німеччину до Італії, родина їде до Неаполя.
Вони не розуміють, чого постійно сміються з їхньої автівки, чому постійно викликають евакуатори.
Життя за межами Берлінського Муру повне викликів. Рівень життя є набагато вищим. Інша мода, інші пісні, інший спосіб комунікації.
Родина Штруц постійно потрапляє в пригоди.
Фільм легкий, незважаючи на соціально орієнтовану проблематику.
У соціальних мережах є друга частина, сподіваюся, що мій початковий рівень знання німецької мови дозволить її зрозуміти.
Я обожнюю німецький кінематограф!2) «Ціле життя» (Ein ganzes Leben) режисера Ганса Штайнбіхлера. Фільм знятий у 2023 році за мотивами книги відомого письменника Роберта Зіталера.
Цей фільм трохи вибивається із проблематики життя за Берлінським Муром, адже його дії починаються в 1990 році.
Я завжди казала про те, що взяття дитини під опіку не означає покращення умов її життя та соціально-психологічного становища.
Андреас потрапляє в родину свого дядька. З ним поводяться жорстоко. Я навіть не розумію цих дій. Побиття, примус до важкої праці, годування окремо від родини. Це все дуже боляче.
Далі важка робота лісорубом, війна, полон, розчарування і в Німеччині, і в Росії, де він був полоненим.
Загибель дружини, каліцтво, невдалі спроби налагодити особисте життя. Андреас залишався вірним своїй дружині.І в кінці фільму поїздка на фунікулері, милування Альпами. «Якщо б я не був втомленим, я би сміявся від щастя».
Багато людей жили як Андреас. Вони не помітили, як життя промайнуло. І в ньому були лише біль та важка праця. І трохи кохання та відбудови власного будинку.3) «Одного разу ми розкажемо одне одному все» (Irgendwann werden wir uns alles erzählen).
Об'єднання Німеччини. Возз’єднання родин. Соціальні розриви та нерівність у якості життя.
Обговорення творчості талановитого австрійського поета Георга Тракля.
Придбання фотоапарату, захоплення, творчість Йоганесса та повне нерозуміння близьких.
Рефлексії щодо минулого, повне неприйняття нового життя, відсутність вчителів у школах НДР.
Дивне Кохання – манія дев'ятнадцятирічної Марії до сорокалітнього відлюдника Хеппера з захаращеної ферми.
Фільм знятий по мотивам книги письменниці Даніели Кріг.
Німецький кінематограф є гостросоціальним та має психологічне підґрунтя. У 2024 році я в цьому переконалася.
Бажаю вам цікавих кінострічок в Новому році!
Аліна Солнишкіна
