Святкувати чи не святкувати? 3 питання психологині про свята під час війни
Чи маємо ми моральне право святкувати? Чи можна радіти різдвяним святам? І якщо вже святкувати, то як це зробити так, щоб не зачепити почуття військових і наелектризованого суспільства? Третій рік поспіль напередодні різдвяних свят українці задаються цими питаннями. І найчастіше не можуть собі на них відповісти. Ми спробували полегшити вам задачу і запитали про все це в методистки Центру ментального відновлення «Незламна» від «Фонду Маша» Ірини Басістої
Життя посеред великої війни накладає відбиток на абсолютно всі його аспекти. Походи в ресторани чи кіно, свята, право на радість та щастя – все піддається сумніву. Чи маємо ми на це право? Чи варто? Чи доречно? Тож давайте поміркуємо про те, яких сенсів зараз набувають свята, і чи варто їх святкувати. Почнемо з головного.
Святкувати чи не святкувати?
Упродовж останніх кількох років ми боремося за свою ідентичність, традиціі та психічне здоров'я. Свято – це як вогник, на який ми можемо орієнтуватися, свято – це спосіб заземлитися і звузитись до маленького масштабу на рівні себе, своєї родини.
– Якщо клієнти нашого Центру «Незламна» ставлять подібні запитання, я часто запитую у відповідь: «Чи буде у нас ще одна спроба прожити це життя?», – говорить психологиня Ірина Басіста. – Особисто я усвідомила справжню цінність свят, коли народився мій син. Щороку я бачу, як важливо дарувати дітям казку, віру в чудо, затишок щасливого дитинства. І розумію, що саме це в нас хочуть забрати росіяни — наші традиції, відчуття тепла, здатність святкувати й радіти життю. Тому вважаю, що потрібно використовувати всі можливості та приводи, які допомагають нам триматися за життя і бути психічно здоровішими.
Тож свята можуть бути хорошим орієнтиром у напрямку «жити життя».
Чому святкувати – корисно?
Хочемо зазначити, що зараз ми говоримо про святкування у вузькому колі родини чи друзів. Такі зустрічі мають кілька плюсів.
+Традиції
Це те, що об'єднує родини, жителів однієї місцевості та країни. А зараз нам вкрай важлива згуртованість через усвідомлення та проживання традицій нашої держави і народності.
+Психологічна підтримка
– Свята – це не лише про радість, це ще й про надію, що ми можемо пройти цей шлях і згодом святкувати так, як ми про це зараз мріємо. Наприклад, я домовилася з собою, що зараз тренуюся святкувати мої найкращі свята, коли настане мирний час, – говорить методистка Центру «Незламна» від «Фонду Маша» Ірина Басиста.
+Підтримка емоційної рівноваги
Наша психіка одночасно потребує і стимулу, і гомеостазу. Стресових стимулів, на жаль, у нас аж занадто, а от позитивні доводиться створювати самостійно. Звісно, якщо ми плануємо не лише вижити, а й жити в мирній Україні.
Як святкувати так, щоб нікого не образити?
– Для багатьох свята можуть стати болючим тригером і нагадувати про те, що було «до» і чого вже немає. Це природно. Сумувати – це нормально, проживати і сум і радість одночасно – теж нормально Тож якщо ви вирішили святкувати свята – це нормально, і так само абсолютно нормально, якщо ви вирішили не святкувати.
Якщо ви обрали святкувати, то ось напрямки, в яких можете пошукати, як це зробити етично, екологічно та дбайливо по відношенню до себе та інших:
святкувати можна тихо, але щиро: адвент-календарі, затишні сімейні чи родинні посиденьки з традиційними стравами та ритуалами;
присвятити свої дії добрим справам: годувати котів, відвідати дідусів та бабусь, підтримувати смаколиками військових чи долучитися до якоїсь волонтерської діяльності;
провести тихі вечори в близькому колі з різдвяними історіями, фільмами та серіалами;
створити домашню атмосферу: свічки, аромалампи з запахом хвої чи цитрусових;
зробіть те, що для вас матиме терапевтичний вплив і відновить сили!
Тож святкувати чи ні – це вибір конкретної людини, для однієї це буде болючим тригером, а для іншої – рятувальною шлюпкою. Наша порада вам – обирайте серцем, бо ви найкращий експерт свого життя, ви варті того, щоб бути щасливими!
