Про завдання документа розповів на брифінгу голова правління Національного банку України Андрій Пишний, передає кореспондент Укрінформу.
Очільник НБУ привітав прагнення двох ключових організацій, що об‘єднують як банківські, так і небанківські фінустанови - НАБУ та АУБ, - а також провідних банків зробити ринок платіжних послуг в країні максимально прозорим.
"У вересні була гаряча дискусія через загрозливу ситуацію з використанням дроптрафіку, так званих фінансових мулів для обслуговування операцій, пов‘язаних з обігом наркотиків, фінансуванням тероризму, розвідувальної й диверсійної діяльності, з ухиленням від сплати податків. Сотні мільярдів втрачав український бюджет через те, що трафік активно використовували для обслуговування тіньового і "сірого" сегментів у багатьох сферах", - нагадав Пишний.
Результатом дискусії стало встановлення Національним банком лімітів на здійснення платіжних операцій за одним рахунком - 150 тисяч гривень на місяць. При цьому мало хто звернув увагу, що ліміт встановлювався тимчасово.
"Коли ми ухвалювали рішення про впровадження ліміту, наголошували: це - вимушений захід, який сам по собі не спроможний остаточно подолати ці явища. Для ефективної протидії обслуговуванню злочинного трафіку потрібен цілий комплекс заходів, які Національний банк втілюватиме разом з іншими стейкхолдерами - правоохоронними органами, суб‘єктами, котрі є регуляторами на ринку капіталу і мають власні повноваження в системі фінансового моніторингу. Ми об‘єднуємо зусилля, аби мати можливість якщо не знищити (що є кінцевою метою), то хоча б суттєво зменшити обсяги тіньового грошового обігу", - запевнив голова правління Нацбанку.
Говорячи про такі заходи, він згадав про ухвалення Верховною Радою закону щодо удосконалення функцій Нацбанку з державного регулювання ринків фінансових послуг, а також про ефективну взаємодію в обміні інформацією з Податковою службою, БЕБ, Департаментом фінансового моніторингу.
"Розширено повноваження Національного банку із впливу на ринок платіжних операцій, вирішено комплекс інших питань, пов‘язаних з нормативним регулюванням. У Меморандумі з Міжнародним валютним фондом знайшла відображення потреба створення відповідного реєстру. Тобто, йдеться про послідовний план, втілюючи який ми намагаємося розв‘язати цю серйозну проблему. І це є частиною загальної стратегії детінізації в державі", - продовжив Пишний.
Частиною цієї стратегії є виконання надавачами платіжних послуг затверджених раніше нормативних актів та приписів, відповідно до яких банки мають знати свого клієнта, повинні запровадити при наданні послуг так званий ризик-орієнтований підхід.
Проте боротьба з тінню, за висновками Пишного, наразі не досягла необхідного рівня. Тому й виникла ідея підготовки та підписання відповідного меморандуму - із впровадженням лімітів, що діятимуть на постійній основі та жорстким контролем за їх дотриманням.
Відповідно до Меморандуму про забезпечення прозорості функціонування ринку банківських платіжних послуг, фінустанови впроваджуватимуть спільні заходи з унеможливлення використання банківських рахунків як "транзитних" для переказу та "відмивання" незаконних коштів і фінансування тероризму, боротимуться із "дропами".
Зокрема, діятимуть ліміти на перекази "з картки на картку". Нові обмеження стосуватимуться як закордонних переказів, так і тих, що здійснюються в межах країни на рахунки будь-яких контрагентів. Їх запроваджуватимуть у два етапи: з 1 січня 2025 року - ліміт до 150 000 грн на місяць; з 1 червня 2025 року - 100 000 грн на місяць. Щоб при потребі збільшити ліміти, клієнт має надати документальне підтвердження вищого рівня доходів. Банки також посилять фінансовий моніторинг ФОПів. Мета - боротьба з "дропами" та дотримання вимог європейського законодавства.
Національний банк України з 1 жовтня 2024 року тимчасово запровадив ліміт у 150 тисяч грн на місяць для переказів фізичних осіб "з карти на карту" (P2P) задля боротьби зі злочинними переказами через картки підставних фізичних осіб.
