Авторка: Нора Лесинґ
Що спільного між музикою, пластиковим сміттям, викидами чи нафтовими плямами? Як протестні пісні можуть змінювати свідомість і сприяти екологічній сталости? Ці питання досліджує нігерієць Олусеґун Стивен Титус.
У 2011 році Титус ледве уникнув катастрофічної повені. «Мій університет у Нігерії було затоплено, понад 100 людей загинули». Дослідник, який ледве встиг врятуватися, відчув наслідки глобального потепління на власному досвіді. Відтоді він інтенсивно досліджує, як музика може допомогти подолати екологічні та соціяльні проблеми. «Музика проникає в підсвідомість. Якщо ти постійно співаєш пісню, яка стосується забруднення довкілля, корупції чи подібних тем, вона закарбовується в твоїй підсвідомості й змінює твоє ставлення», — пояснює він.
Музика закарбовує в памʼяті проблеми та несправедливість, тим самим сприяючи створенню політичного тиску. Наприклад, у 2012 році, коли уряд Нігерії скасував субсидії на воду та газ, що призвело до різкого зростання цін. Це викликало масові протести по всій країні, які змусили уряд відмовитись від цих заходів. «У Нігерії є понад 200 етнічних груп, і спільне виконання протестних пісень призвело до сильного опору», — говорить Титус, який наразі працює над книжкою про музичний активізм у Нігерії.
Уряд усвідомлює силу музики, тому чинить тиск на співаків і гурти, які поширюють протестні пісні, та забороняє їх трансляцію на радіо і телебаченні. «Попри це, критичні пісні все ж доходять до багатьох людей через інтернет або живі виступи. Я заохочую музикантів піднімати свідомість слухачів через пісні та мотивувати їх, щоб ми могли досягти екологічної сталости».
Олусеґун Стивен Титус до вересня 2024 року проводив дослідження як стипендіят Ґеорга Фостера в Констанцькому університеті.
Публікація вперше вийшла німецькою мовою під назвою «Herr Titus, wie kann Musik das Klima retten?» в журналі Фонду Алєксандра фон Гумбольдта «Kosmos», випуск 116, 2024 рік.
Переклала Дар’я Ярош.
