За даними Інституту кліматично орієнтованого сільського господарства НААН в Одеській області посіви пшениці озимої знаходяться у різних фазах розвитку від "проростання насіння" до "утворення 1-6 пагонів". Посіви у залежності від строків сівби, мінерального та вологозабезпечення на більшості площ знаходяться у задовільному та доброму стані. Так за даними Одеської державної сільськогосподарської дослідної станції цього інституту пшениця озима сорту Катруся за сівби 25 вересня, 5, 15 і 25 жовтня відповідно сформувала 388, 397, 382 і 213 рослин на квадратному метрі, кущистість становить 6, 4, 2 і 1 пагони, висота рослин - 23 см, 22, 20 і 12 см, а їх вага - 1427,8 г, 686,8, 236,8 і 32,0 г відповідно. На полях, де не вносились добрива, відмічається пожовтіння листя та відставання у рості, що являється ознакою азотного голодування рослин. Місцями, особливо на добре розвинених посівах пшениці озимої, спостерігаються грибні хвороби (кореневі гнилі, септоріоз) та ушкодження злаковою мухою та сисними комахами.
Аналогічна ситуація зі станом посівів ячменю озимого, але його рослини у ці строки сівби дещо краще розвинені, ніж у пшениці. Ячмінь озимий сорту Еволюція за сівби 25 вересня , 5, 15 і 25 жовтня відповідно сформувала 409, 408, 404 і 348 рослин на квадратному метрі, кущистість становить 5, 3, 2,5 і 1 пагін, висота рослин - 40 см, 33, 22 і 15 см, а їх вага - 2167,7 г, 783,4, 375,7 і 121,8 г. У господарствах області рослини ячменю озимого знаходяться у фазах розвитку від "проростання насіння" до "!утворення 2-3 пагонів".
Рослини ріпаку озимого на більшості площ сформували розетку з 5-15 листків залежно від строку сівби і вологозабезпечення попередників. На полях де низькі запаси вологи у ґрунті та не вносилися мінеральні добрива, рослини мають фіолетове забарвлення та значно відстають у рості.
За інформацією ННЦ "Інститут землеробства НААН" у Київській області озимі зернові культури на даний час перебувають у фазі "сходи". Маса 100 рослин варіює у межах від 45 до 65 г, висота рослин 13-15 см. Стан посівів переважно добрий та задовільний.
В озимого ріпаку відмічається припинення вегетації у фазі "утворення листової розетки", місцями у фазі "сходи". Стан посівів переважно добрий.
Аналіз стану посівів озимих зернових культур проведений науковцями ДУ Інститут зернових культур НААН показав, що рослини пшениці озимої, яку висівали у ранні (10-15 вересня) та оптимальні (20-30 вересня) строки, не залежно від попередника, знаходяться на початку фази "кущіння", мають висоту 16-18 см і налічують у середньому 3 листки. Рослини пшениці озимої, що висівалася у пізні строки (5-15 жовтня) утворили сходи, які мають 1-2 листки висотою 8-12 см. Стан посівів, на переважній площі Дніпропетровської області оцінюється як добрий та задовільний.
У Львівській області озимі зернові культури перебувають у стані вимушеного зимового спокою. На думку науковців Інституту сільського господарства Карпатського регіону НААН зміна середньодобових мінусових температур на плюсові й навпаки, замерзання ґрунту вночі й відтавання вдень, підвищення денних температур понад біологічний мінімум спричиняють стресові умови перезимівлі озимих. Аналізуючи попередні роки, часто спостерігалися багаторазові тимчасові відновлення вегетації, тому всі посіви з озиминою мають бути у зоні постійного моніторингу.
Третя декада листопада характеризувалася похмурою та мінливою за температурним режимом погодою. У першій половині декади вона була прохолодною і у більшості областей з мінусовими показниками температури повітря, у другій половині - дещо потепліло й температура повітря набула плюсових значень. Опади у вигляді дощу, мокрого снігу та снігу спостерігалися майже на всій території країни. Сніговий покрив висотою 1-5 см, який тимчасово утворився на деяких територіях зійшов.
За даними наукових установ НААН середня температура повітря знаходилася у межах - від 0,7 до 3,7 0С і була на 0,4-0,9 0С вище норми. Максимальна температура повітря у найтепліші дні підвищувалася до 6,8-13,3 0С, мінімальна - у найпрохолодніші ночі на півночі місцями знижувалася до 4,1 0С морозу. Температура груну на глибині 5 см становила 1,0 0С тепла, грунт промерз на глибину 2-5 см.
Опади у вигляду дощу та мокрого снігу спостерігалися майже на всій території країни, кількість їх становила від 2,2 до 22,8 мм.
