Сьогодні, 2 вересня, було введено в оббіг гривню. Національна валюта України, має глибоке історичне коріння, яке сягає часів Київської Русі. Її назва походить від слова "гривна", що у VIII-IX століттях означало нашийну прикрасу. У той період гривна використовувалася як міра ваги та лічби під час торговельних операцій і сплати данини. З часом це слово набуло іншого значення, проте не втратило своєї важливості.
Про історію національної валюти нагадали у Національному банку України.
Карбування монет на території сучасної України розпочалося ще в Х столітті завдяки князю Володимиру Великому. Він започаткував карбування златників і срібляників, які стали першими державними монетами, що містили зображення тризуба – знаку київських князів. Це були унікальні монети, оскільки на відміну від західноєвропейських, вони містили виключно давньоруські написи і зображення місцевих князів, не наслідуючи римські зразки.
Проте у XII-XIV століттях Київська Русь зазнала періоду феодальної роздробленості, що призвело до припинення карбування монет. Гроші того часу представляли собою переважно срібні злитки, які також називалися гривнями. Після тривалої перерви, в середині XIV століття, на українських землях відродився монетний обіг, хоча й ненадовго. Зокрема, у Львові карбували червоноруські півгроші, а у Києві – срібняки Володимира Ольгердовича. Проте, гривня як міра ваги та лічби поступово зникла з обігу, перетворившись на суто грошово-лічильне поняття.
У XVII столітті гетьман Богдан Хмельницький намагався відновити карбування власних монет. Від початку Визвольної війни 1648-1654 років він прагнув проводити самостійну фінансову політику, розглядаючи її як одну з основних ознак державності. Однак, на сьогодні немає достатніх археологічних свідчень, які б підтвердили успішність цього задуму.
Важливим етапом у становленні гривні як національної валюти стала Українська революція 1917-1921 років. Під час національно-визвольних змагань важливою була не лише боротьба за незалежність, але й створення власної банківської системи та впровадження національної валюти. У грудні 1917 року Центральна Рада ухвалила закон про створення Українського державного банку. Вже в січні 1918 року були емітовані перші банкноти – державні кредитові білети вартістю 100 карбованців. Художник Георгій Нарбут, який створював ескізи для цих банкнот, використав тризуб як один із символів української державності.
У березні 1918 року Центральна Рада прийняла закон про запровадження нової грошової одиниці – гривні, яка поділялася на 100 шагів. Згодом, у квітні 1918 року, гетьман Павло Скоропадський відновив карбованець як основну грошову одиницю, а після приходу до влади Директорії УНР у грудні 1918 року гривня знову стала головною валютою відновленої Української Народної Республіки. Протягом 1917-1921 років в обіг було введено 24 види паперових грошових знаків.
Після здобуття Україною незалежності у 1991 році перед державою постало завдання створення національної грошової системи. У цей період в обігу одночасно перебували рублі та купонокарбованці, але з листопада 1992 року єдиним засобом платежу став український карбованець.
Нарешті, у вересні 1996 року в Україні відбулася грошова реформа, в результаті якої національною валютою офіційно стала гривня. Банкноти нової валюти були розроблені українськими художниками Василем Лопатою і Борисом Максимовим, а друк перших зразків відбувся в Канаді та Великобританії. Для розмінної монети, яка отримала назву "копійка", обговорювали різні варіанти, але врешті-решт вибір було зроблено на користь знайомої назви.
