Середня температура повітря знаходилася у межах від 17.8 до 25,7 0С тепла і була на 2,0-7,4 0С вище за норму. Максимальна температура повітря у найтепліші дні підвищувалася до 32,2-34,7 0С тепла. Мінімальна температура повітря у найхолодніші ночі знижувалася до 11,5-23,0 0С тепла. Середня температура ґрунту на глибині 5 см становила 18,7 0С.
За даними Укргідрометеоцентру станом на 20 серпня суми ефективних температур повітря вище 10 0С тепла були на 205-235 0С, вище 15 0С - на 150-245 0С вищими за середні багаторічні показники і у розрізі агрокліматичних зон України становили: у зоні Степу - 1415-1635 0С при нормі 1125-1310 0С та 745-970 0С при нормі 555-725 0С відповідно, у зоні Лісостепу - 1160-1380 0С при нормі 890-1120 0С та 535-715 0С при нормі 355-555 0С відповідно, на Поліссі - 1095-1175 0С при нормі 845-970 0С та 480-580 0С при нормі 325-430 0С відповідно.
На більшій частині території опади були відсутні, лише, за повідомленням Інституту кліматично орієнтованого сільського господарства НААН, у Одеській області 27, 28 і 29 серпня їх випало відповідно 7,5, 2,6 і 1,8 мм, що у сумі становить 11,9 мм, або 66,1 % від норми (18 мм). Але така кількість опадів зволожила лише верхній шар грунту - 1-3 см і не поповнила вологозапаси у метровому шарі грунту
Станом на 20 серпня, за інформацією Укргідрометеоцентру, запаси продуктивної вологи орного шару грунту (0-20 см) на більшій частині площ, призначених під сівбу озимих зернових культур були незадовільними (1-10 мм). В окремих районах Дніпропетровської, Харківської, Кіровоградської, Черкаської, Вінницької та Сумської областей грунт був сухим зовсім. У західних областях та на Житомирщині запаси вологи були недостатніми (11-20 мм). Достатнє та оптимальне зволоження орного шару грунту відмічалось на окремих площах Хмельницької, Рівненської, Житомирської та Чернівецької областей - 21-32 мм продуктивної вологи.
Запаси продуктивної вологи у метровому шарі грунту (0-100 см) на більшій частині площ оцінювалися як незадовільні (менше 50 мм продуктивної вологи) та недостатні. На багатьох площах східних та південних областей цей шар грунту був взагалі сухим. Лише в окремих районах Житомирської, Вінницької та Сумської областей запаси вологи становили 80-150 мм.
Агрометеорологічні умови впродовж третьої декади серпня були сприятливими для проведення збору урожаю, але не сприятливими для формування урожаю пізніх сільськогосподарських культур та для проведення посіву озимих зернових культур.
За інформацією Інституту кліматично орієнтованого сільського господарства у рослин кукурудзи на більшій частині площ спостерігаються фази "воскова" і "повна стиглість зерна". У середньому на рослині сформувалось два качана. У рослин сої ранньостиглих сортів відмічається фаза "достигання". У середньому на одній рослині нараховується 48 бобів. Стан добрий та задовільний, там де не проводився захист рослин є пошкодження листків рослин акацієвим кліщем і вогнівкою.
У рису спостерігається фаза "молочно-воскова стиглість зерна". Висота рослин становить 96 см, сформувалося 912 стебел із волоттю. Стан культури оцінюється як добрий.
За даними ННЦ "Інститут землеробства НААН" на сьогодні посіви сої знаходяться у задовільному стані. Рослини перебувають у фазі "достигання". Висота рослин становить 100-105 см. Стеблове вилягання не набуло поширення. Контакту стебел з ґрунтом не спостерігається. Прояву хвороб та шкідників в агроценозі сої не зафіксовано.
Посіви гречки та проса досягли господарської стиглості. На цей час відбувається скошування культур у валки. По мірі досягнення вологості зерна 14-15 % проводиться підбір і обмолот валків. Пряме комбайнування цих культур на даний період недоцільне внаслідок підвищеної вологості стебел і листкової маси, що вимагає негайної доочистки та досушування зерна.
Рослини соняшнику перебувають у фазі "достигання", кукурудзи - у фазі "воскова стиглість".
За інформацією Інституту рослинництва імені В. Я. Юр‘єва НААН у Харківській області у рослин кукурудзи, залежно від строків сівби, відмічається фази "молочно-воскова" - "воскова стиглість зерна", а в деяких рослин - "дозрівання". За ранніх строків сівби у рослин відмічено передчасне всихання окремих рослин, а за пізніших - пожовтіння та відмирання листків нижнього ярусу;
На ранніх посівах соняшнику відмічено фази розвитку від фізіологічної до технологічної стиглість насіння, а в окремих рослин - майже повну стиглість насіння. На пізніх посівах соняшнику закінчується фаза "налив насіння" і розпочинається період фізіологічної стиглості насіння. За раннього строку сівби виявлено кошики в яких сім‘янки безплідні;
Посіви сої, залежно від строків сівби, перебувають у наступних фазах росту й розвитку: ранні - до 50-85 % рослин фаза "повна стиглість насіння"; оптимальні - до 65 % рослин скинуло листя (достигання), а до 7 % рослин мають фазу "повна стиглість насіння"; пізні - триває фаза "налив бобів". Крім того, за оптимального строку сівби трапляються рослини на яких боби не налились, всохли та опадають, а за пізнього строку сівби - боби не наливаються та починають всихати.
За раннього строку сівби проса у його волоті до 90% насіння знаходиться у фазі "дозрівання". За оптимального строку сівби (за календарним періодом, або пізнього строку сівби за температурним режимом) у його волоті до 20 % насіння знаходиться у фазі "дозрівання". На окремих полях через спеку частина рослин так і не викинула волоть, а на рослинах, які викинули волоть, не сформувалась зернівка під оболонкою насінини (пусті насіннєві оболонки всихають).
Загалом, у Харківській області у серпні продовжувала утримуватись несприятлива погода для вегетації пізніх культур. Недостатнє зволоження ґрунту, зумовлене дефіцитом опадів та підвищення максимальних температур повітря до 36 0С тепла, спричиняло погіршення умов формування урожаю пізніх сільськогосподарських культур.
За даними Інституту біоенергетичних культур та цукрових буряків НААН у буряків цукрових триває ріст на набір ваги коренів, але враховуючи на не достатнє вологозабезпечення грунту, ці процеси відбуваються дуже повільно. Станом на 20 серпня маса коренеплоду знаходилася у межах 261 до 760 г. маса гічки - від 175 до 382 г., середня цукристість становила 18,8 %.
