Україна та ЄС продовжують спільний процес взаємної інтеграції, але цей шлях може зупинитись з причини небажання України виконувати євродирективи, які відносяться до сфери оздоровлення банківської сфери. ПАТ "Укрінком" вже 8 рік перебуває в судових процесах з Фондом гарантування вкладів, а все через небажання боржників банку повертати кошти установі. Сума боргових зобов'язань сягає понад $150 млн дол. США. І серед цих боржників солідні та відомі компанії, які, згідно офіційних даних, абсолютно прибуткові. Чи може Україна втратити динаміку інтеграції в ЄС, про це поговоримо Володимиром Клименко, банкіром та головою наглядової ради ПАТ "Укрінком".
Як ви оцінюєте нещодавно озвучені пропозиції щодо підвищення податків в Україні?
Коли економіка не генерує прибутки, єдиний спосіб швидко наповнити бюджет - це підвищити податки. Але основне питання в тому, чому економіка не зростає, в Україні на це відповідь відома: корупція та не прозорі правила гри. Про корупцію говорити не буду, це відповідальність відповідних органів, але я можу говорити про те, що може сприяти економічному зростанню - це інвестиції.
Чи можливі інвестиції в час війни?
Важливі прозорі правила гри та верховенство закону. Якщо у країні суди приймають рішення з оглядкою на когось впливового, а не на закон, тоді інвестори десять разів подумають перш ніж вкладати свої кошти в економіку країни, яка працює поза рамками верховенства закону. Лише за умов, коли закони однаково діють для всіх, можна досягти прозорості бізнес-середовища, зменшити корупційні ризики та забезпечити ефективне правосуддя. Тим більше якщо прийнято рішення на політичному рівні інтегруватись в ЄС.
Які зміни інтеграція в ЄС несе в Україні?
Одним з першочергових завдань на шляху досягнення амбіційного курсу є повна гармонізація законодавства України із правовими стандартами Європейського Союзу. Мої слова підтверджують також позицію Уряду США. Простими словами — без гармонізаціїї законодавства не буде інвестицій в Україну. Не буде інвестицій — доведеться піднімати податки. Економіка України не виживе в умовах відсутності закордонного інвестиційного фінансування та перманентного підвищення податків. Це колапс.
Особливу увагу слід приділити прийняттю та імплементації євродиректив, таких як "Директива ЄС 2014/59" щодо процедур оздоровлення та виведення банків з ринку.
Це директива про повернення банків до активної фінансової діяльності після погашення заборгованості. Вірно?
Саме так. І це може стати одним з ключових драйверів економічного зростання. Адже сьогодні велика кількість активів банків заблоковані через затяжні судові процеси, які ініційовані Фондом гарантування вкладів фізичних осіб (ФГВФО) після так званого банкопаду в 2014-16 роках, який ініціювала колишня голова пані Гонтарєва. Схема дуже проста: активи банку, які тимчасово перебувають в управлінні Фонду гарантування вкладів, йдуть з молотка за 5% від їх реальної ринкової вартості. В мене одне питання, а звідки фонд може мати такі необгрунтовані права? Чи з такого розпродажу бюджет держави отримує щось? Очевидно що ні. Бюджет країни отримує більше, коли активи банку працюватимуть на прибуток, а це і податки, нові робочі місця, зарплати та розвиток економіки, а не розпродаж в стилі “black friday”. Тому євродирективи саме про захист здорової конкуренції, а не банальщини, яку продукують корупціонери. Їм не цікавий розвиток економіки, їм цікаво миттєве збагачення та покривання боржників банку, які не бажають повертати борги.
Так а в чому суть судової тяганини між Укрінкомом та Фондом гарантування вкладів?
Цей процес триває понад 8 років. Ключовим питанням у справі є питання статусу ПАТ "Укрінком", зокрема визнання за Позивачем прав власності на права вимоги за Кредитним договором, укладеним під його попереднім ім’ям – ПАТ "Укрінбанк". Це одна й та сама компанія, яка має ідентичний код ЄДРПОУ. Ми змінили назву після того, як перестали бути банком, щоби не вводити людей в оману". Саме ці євродирективи, які є невід‘ємною частиною гармонізації законодавства однозначно трактують такі проблемні взаємовідносини, як між "Укрінком" та ФГВФО.
Якщо Україна не імплементує євродрективи в цій сфері, що далі?
Подальша євроінтеграція буде під питанням. Для того, щоб вступити до ЄС, ми маємо адаптувати стандарти, які працюють в ЄС. І директиви ЄС "2014/59" є ключовими. Їх прийняття показує нашу готовність до змін. В протилежному варіанті ми лише імітуємо реформи.
Так а боржники банку це розуміють?
Очевидно що так, але вони думають що можуть "проскочити" ці вимоги та просто не платити згідно своїх кредитних зобовʼязань, які гарантували у відповідній угоді, а це не мала сума - $150 млн.США. А тепер відрахуйте 5% від цієї суми, це, приблизно $7,5 млн.США. Ось на цю суму сподіваються наші боржники, це якщо Фонд гарантування вкладів переможе. Тому я говорю, що якщо ми хочемо йти в ЄС, ми маємо грати за цивілізованими правилами, а не за принципом девʼяностих - "борги повертають лише боягузи". Тому справа "Укрінкому", є показником готовності країни до реформ та змін в напрямку ЄС.
