Більшість сучасних дизельних авто, як легкових, так і вантажних, а також сільськогосподарська техніка, обладнані системами SCR (Selective Catalytic Reduction), тобто каталізаторами, які за допомогою реагенту AdBlue очищують вихлопні гази дизельних двигунів. Саме тому попит на цю рідину в Україні постійно зростає, а нині, коли по всій країні масово запрацювали промислові дизельні генератори, то й поготів. Рідину AdBlue в основному реалізують через мережі АЗС, а левова частка ринку зараз належить українським виробникам. Загалом, виробництво реагенту є дуже прибутковим бізнесом, оскільки він не вимагає якихось супер технологій чи будівництва заводів. Разом з тим, якість AdBlue дуже залежить від якісних компонентів, і системи логістики та зберігання. Використання ж підробного реагенту може призвести до поломки системи очищення вихлопних газів, і відповідно, до серйозних фінансових проблем у власників авто. Що реально продають нам під виглядом AdBlue, перевірили експерти Інституту споживчих експертиз.
Спочатку про те, що власне собою представляє рідина AdBlue. Фактично це розчин технічно чистої сечовини (32,5%) у максимально очищеній, демінералізованій воді (67,5%). Він застосовується як додаткова робоча рідина в дизелях, яка впорскується в потік відпрацьованих газів у присутності каталізатора – при цьому відбувається реакція перетворення шкідливого оксиду азоту на безпечні азот і воду. Сам каталізатор завжди повинен залишатися чистим, оскільки саме він боїться сторонніх металів, які забивають пори і виводять його з ладу. В свою чергу, ці метали знаходяться у воді, саме для того її так ретельно демінералізують. Відповідно, сечовина (карбамід) повинна бути високого рівня очищення (марка А), а не дешевою сільськогосподарською, яка використовується як добрива на полях. І вода повинна бути не «з-під крану», а спеціальна. Звісно, якісні компоненти коштують дорого, чим і користуються «розливатори» псевдо – AdBlue, які використовують найдешевші складові.
Нехтування якістю може дорого обійтися власникам дизельних авто. Використання підробки може призвести до блокування елементів дозування AdBlue, що в свою чергу, призводить до виходу з ладу дорогих компонентів, які не підлягають ремонту. Крім того, можливе забруднення каталітичного блоку SCR, як результат, можливе повне блокування вихлопної системи. І насамкінець, виникнення відкладень сечовини у нейтралізаторі, що веде до механічного пошкодження елементів системи очищення відпрацьованих газів.
Дослідники відібрали п’ять проб AdBlue в найбільш популярних мережах АЗС. Було придбано реагенти AdBlue від CrossChem (КросХім є одним з найбільших виробників в Україні), який реалізується в мережах АЗС AMIC, AVANTAGE 7, ОККО, KLO та ін., GОWOG, реалізується в мережі WOG, EcoBlue (БРСМ-Нафта, виробляється згідно ТУ і не є запатентованим реагентом AdBlue), реалізується у власній мережі АЗС, TIZ Carbo-gaz, реалізується в мережі SHELL та магазинах ATЛ, і Блютек, реалізується в мережі АЗС Marshall на розлив.
Експерти розділили результати на дві зони – «зелену» та «червону». В першу потрапили реагенти, які повністю відповідали нормативам ISO 22241 і були якісними, в другу, відповідно, зразки з порушеннями, використання яких може призвести до поломки системи.
«Зелена» зона.
Лабораторні дослідження показали, що лише два реагенти з п’яти дійсно являються AdBlue, тобто повністю відповідають європейському стандарту ISO 2224. Р реагентах CrossChem та GОWOG було виявлено нульове значення концентрації шкідливих альдегідів, мінімальні значення нерозчинного осаду (2,9 і 2,5 мг/кг відповідно при допустимих 5 мг/кг), а також незначні концентрації металів. Наприклад, у розчині CrossChem зовсім відсутнє залізо та мідь. Такі показники, перш за все, свідчать про використання при виробництві якісного карбаміду і правильну демінералізацію води. Також це може вказувати і на надійну систему логістики і зберігання продукту, оскільки для AdBlue будь-який контакт з невідповідними матеріалами призводить до падіння якісних показників.
«Червона» зона.
В «червону» зону потрапили всі інші три зразки реагентів, що досліджувалися. У реагентах EcoBlue (БРСМ-Нафта) та Блютек (АЗС Marshall) перевищено масову концентрацію вмісту натрію. У EcoBlue (БРСМ-Нафта) це майже п’ятикратне перевищення, Блютек - чотирикратне. Такі показники можуть говорити про те, що при виробництві застосовують не демінералізовану воду, а звичайну, мало не «з-під крану». Використання такої води призведе до того, що солі металів можуть забити пори каталізатора, і він працювати перестане. Перевищення натрію також опосередковано сигналізує про наявність в рідині антизлипальної добавки. ЇЇ додають в сільськогосподарський карбамід, щоб добрива не злипались. Тобто є велика вірогідність, що в цих реагентах використано дешевий неочищений «добривний» карбамід. Це небезпечно, оскільки перебільшення натрію виводить з ладу систему селективної каталітичної нейтралізації SCR.
В реагенті EcoBlue (БРСМ-Нафта) також в два-три рази перевищено вміст міді, магнію та цинку, у Блютека також перевищено вміст магнію, хоч і не смертельно. Реагент від TIZ Carbo-gaz значно покращив свої показники з минулого дослідження рік тому, але все ж не дотягнув до норматива з концентрацією міді. В цілому, наявність всіх цих домішок у рідині може призвести до досить швидкого виходу з ладу каталізатора, а далі може статися навіть накопичення вапняних відкладень, які закупорять блок SCR, а згодом і всю вихлопну систему.
Загалом, тест показав, що прогресу в розрізі якості на ринку AdBlue нема. Як і минулого року, 70 відсотків українського ринку AdBlue не відповідає нормативам ISO 22241, і виглядає так, що виробники цього фальсифікату все ще економлять на компонентах задля більшої вигоди. Для автовласників така економія може вилізти боком – а саме призвести до коштовного ремонту. Для пішоходів теж біда – дизельних авто в Україні багато, а в великих містах і так бракує чистого повітря. З іншого боку, відповідальні виробники теж є, і навіть в складних умовах військового часу вони не допускають компромісів з якістю.
Олександр Бабенко.
05.08.2024
Довідка: AdBlue є запатентованою торговою маркою Асоціації автомобільної промисловості Германії. Вимоги до реагента AdBlue визначаються стандартом ISO 22241. Тобто саме ця назва може використовуватися виробником, тільки у випадку, якщо продукція схвалена Асоціацією. Інші рідини, які виробляються по ТУ, і не сертифіковані Асоціацією, так називатися не можуть. Тому в Україні їх називають співзвучними назвами типу ЕкоБлю, Блютек та інші.
Матеріал надано Інститутом споживчих експертиз та є його інтелектуальною власністю.
Відповідальність за достовірність наведених даних несе Інститут споживчих експертиз.
