Як працюють групи підтримки? Розповідає психологиня
З початку повномасштабної війни ми дедалі частіше можемо почути словосполучення «група підтримки». Але що ж це за групи та хто кого там підтримує? Розбираємося разом із методологинею проєкту «Провідники Змін» від «Фонду Маша» та проєкту Агентства США з міжнародного розвитку USAID «Зміцнення громадської довіри (UCBI)» Катериною Тімакіною.
Кожен з нас у певні періоди життя потребував підтримки. Але далеко не в кожному випадку по це треба йти в групи підтримки. Найчастіше допоможе просто добре слово чи плече близької для вас людини. Групи ж підтримки – це психологічний інструмент, який допомагає людям повернутися до життя після психологічної травми або тяжкого стресового досвіду.
– Як писала в своїй книжці психіатриня Джудіт Герман, «травма забирає в нас можливість говорити й одночасно потребує бути розказаною». І це буквально описує ідею роботи груп підтримки, – пояснює психологиня Катерина Тімакіна. – Коли ми переживаємо травматичний досвід (це може бути як втрата близької людини, так і спостереження бойових дій, вимушене переселення та ін.), то ми закриваємося у власних переживаннях, втрачаємо віру в безпечний світ. Травма робить нас самотніми. І зцілення можливе лише в контакті з іншими людьми. Для цього й потрібні групи підтримки.
Отже, група підтримки – це безпечний спосіб знайти людей, які пережили схожий з вашим досвід. А також перевірити, чи можливо з цим досвідом виходити в люди, спілкуватися, жити. Бо групи завжди формуються за принципом схожості пережитого досвіду: наприклад, групи для ВПО, жінок, які чекають, людей, які втратили близьких. Всі учасники таких груп розуміють одне одного, знають, що може відчувати інший, бо самі відчувають щось схоже. Вони діляться різними способами переживання цього досвіду. Вони в колі своїх, їм безпечно, їм не треба нічого пояснювати. Вони можуть послухати інших і дізнатися про різні способи впоратися зі своїм болем.
– Але треба розуміти, що група підтримки не вилікує вас від травми. З цим має допомогти кваліфікований психолог, час або знання з самодопомоги, – наголошує методогиня «Провідників Змін» від «Фонду Маша» Катерина Тімакіна. – Група – це як реабілітація після перелому. Зламану кістку збирає та гіпсує травматолог чи хірург. А от коли все загоїться, приходить черга реабілітолога, який допомагає вам повернути рухливість та функціонал після перелому. Так і тут. Спочатку лікування, потім реабілітація.
Як зрозуміти, що вам потрібна група підтримки?
Коли стан горювання чи емоційного болю вже не гострий, і зʼявляється потреба почути досвід інших
Коли важливо розуміти, що ви не самі
– Хочу зазначити, що групи підтримки – не панацея, і підходять не всім. Ви можете не хотіти чути про досвід інших людей, вам може бути нудно слухати інших. І це нормально! Та якщо ви маєте потребу відчути, що ви на самі у ваших переживаннях, якщо оточення людей дає вам сили та підтримку, будь ласка, знайдіть групу в своєму місті та спробуйте прийти на одне заняття. Можливо, воно змінить ваше життя, і ви знайдете нову спільноту у вашій громаді, яка стане чимось більшим, ніж зустрічі групи підтримки.
На жаль, групи підтримки працюють не в кожному місті чи селі. Та завдяки «Провідникам Змін» їх з кожним днем стає дедалі більше! Повний курс програми фасилітаторів від «Фонду маша» – ведучих груп підтримки – завершили 35 жінок. І більшість з них вже оголосила про набір у групи в своїх громадах. Тож стежте за соцмережами «Фонду Маша», щоб знайти запис у групу підтримки в своєму населеному пункті.