О, зроби мені маску
О, зроби мені маску, зведи мені стіну –
сховай від своїх шпигунів.
Від позирку гострих очей непрозорих
та пазурів з трунком індійської кобри.
Побач водночас відчуття зґвалтування
та бунт у розплідниках рухів обличчя,
що кляпом з безмовного дерева від-
городилося від голизни ворогів.
Багнет язика також напоготові
у геть безпорадному молитвослові,
котрий із наявних складається вуст і
солодкоголосої сурми брехні.
Це все у старий обладунок закуте
та в дурня дубовій макітрі закрите,
щоб захист блискучому мозку надати
та екзаменаторів відволікти
на сльози вдівця, що стікають крізь вії
та мажуть красавкою очі сухі.
В той час, коли інші рятують від суду
плаксиву брехню своїх втрат
в німій кривині неприкритого рота
або за смішком в рукаві.
(переклад — Ігор Касьяненко)
***
O Make Me A Mask
O make me a mask and a wall to shut from your spies
Of the sharp, enamelled eyes and the spectacled claws
Rape and rebellion in the nurseries of my face,
Gag of dumbstruck tree to block from bare enemies
The bayonet tongue in this undefended prayerpiece,
The present mouth, and the sweetly blown trumpet of lies,
Shaped in old armour and oak the countenance of a dunce
To shield the glistening brain and blunt the examiners,
And a tear-stained widower grief drooped from the lashes
To veil belladonna and let the dry eyes perceive
Others betray the lamenting lies of their losses
By the curve of the nude mouth or the laugh up the sleeve.
Читайте ще вірші Ділана Томаса тут: Ділан Томас. Вірші
