Ситуація з російськими платежами до Китаю продовжує погіршуватися: китайські банки стали повертати в Росію приблизно 80% переказів у юанях.
Про це розповіли росЗМІ обізнані джерела.
За їхніми словами, китайська сторона посилює вимоги «по наростаючій» із грудня 2023 року. Тоді президент США Джо Байден підписав указ, що дає змогу американському Мінфіну вводити вторинні санкції проти кредитних організацій третіх країн за співпрацю з російськими підсанкційними компаніями та допомогу військово-промисловому комплексу (ВПК).
Після чергового посилення санкцій у червні, коли США зарахували до визначення ВПК РФ усіх підсанкційних осіб, зокрема російські банки, на китайському боці перекази почали зависати до кількох тижнів, після чого їх нерідко скасовують без пояснення причини, говорить один зі співрозмовників «Коммерсанта». У підсумку, за його словами, клієнт зазнає втрат на курсі та конвертації. «Комісію всі візьмуть, а платіж виконано не буде», — зазначило джерело.
«З нашого досвіду банки нічого не запитують: гроші просто зависають на кореспондентських рахунках на 30-40 днів і повертаються назад», — говорить керуючий партнер консалтингової компанії “Сапожніков і партнери” Олексій Сапожніков.
За його словами, іноді товар прибуває в Росію і китайський постачальник не може отримати свої гроші протягом п’яти-шести місяців. Однак нерідко поставки тривають на умовах постоплати, додав Сапожніков.
Російським компаніям дедалі більше доводиться вдаватися до послуг посередників — платіжних агентів або «торгових домів», каже засновник Sagrada Legal Олег Ушаков. «У першому випадку агенти відповідають тільки за платіжні послуги, у другому — йдеться про те, що на такі дома покладається не тільки переказ платежу, а й функція руху товару», — пояснив Ушаков.
Наразі на платіжних агентів припадає близько 30% платежів, зазначає джерело «Коммерсанта» на ринку. Використання посередника тягне за собою подорожчання угоди, оскільки клієнтам потрібно закладати додаткову комісію. У середньому вона становить 3-5%, але може доходити до 8-10% залежно від складності логістичного ланцюжка і суми угоди, уточнює Ушаков. Водночас, щоб угода не потрапляла під ризики комплаєнсу і була непідсанкційною, може знадобитися не тільки проводити «нейтральний» платіж, а й фактично ввезти товар із КНР спочатку в нейтральну юрисдикцію, а потім уже в Росію, підсумував експерт.
