Хоча багато греків вміли плавати і пишалися цим, змагання з плавання ніколи не проводилися на Олімпійських іграх, які проходили з восьмого по четверте століття до н.е.
Цей факт тривалий час бентежив дослідників. Нарешті вчені виявили ймовірну причину, чому плавання не було включене до програми давньогрецьких Олімпійських ігор, пише IFL Science. Йдеться про низький соціальний престиж заняття, а також – недостатню еротичність процесу.
Одне з припущень дослідників полягало в тому, що олімпійські види спорту повинні були бути корисними на війні, а плавання не вважалося військовою дисципліною.
Однак відомий історик Геродот описував, як грецькі солдати врятувалися від різанини, перепливши до безпечного місця, а інші джерела свідчать, що саме плавці доставляли припаси спартанцям під час Пелопоннеської війни.
Доктор Едвард Клейтон з Центрального Мічиганського університету запропонував інше пояснення у своїй новій статті. Він вважає, що змагання з плавання не проводилися на Давніх Олімпійських іграх через те, що такі змагання могли виграти рибалки, ловці устриць чи інші чоловіки, чия робота була пов’язана з плаванням. Вони належали до трудового класу і не відповідали ідеалу давньогрецького атлета.
За словами Клейтона, Олімпійські ігри були не лише про спортивні досягнення, а й про можливість продемонструвати красу і досконалість своєї душі – характеристику, відому як арете. Ця риса вважалася притаманною лише аристократам.
Оскільки плавання було пов’язане з фізичною працею і заробітком, воно вважалося недостойним для людей, які прагнули продемонструвати свою арете на Олімпійських іграх.
Давні греки вірили, що фізична праця за гроші (банаусія) руйнує тіло і душу людини. Тому справжній атлет не міг використовувати своє тіло для заробітку. Оскільки плавання часто було пов’язане з фізичною працею заради заробітку і не відповідало ідеалу арете, воно не могло бути включено до програми Олімпійських ігор.
Більше того, давні греки вважали, що фізична краса тіла відображає внутрішню досконалість. Олімпійські ігри були не лише спортивним змаганням, а й демонстрацією краси та гармонії людського тіла. Тоді як плавання не дозволяло в повній мірі оцінити фізичні дані атлета.
«Те, що атлетичні змагання для давніх греків мали еротичний підтекст, не викликає сумнівів. Змагання з плавання не могли б задовольнити цю потребу, оскільки вода приховувала б тіла атлетів від очей глядачів», – пояснює Клейтон.
За його словами, греки насолоджувалися спогляданням оголених тіл атлетів, вимазаних олією, а змагання з плавання позбавляли б глядачів цієї можливості.