Людиноорієнтований штучний інтелект може стати головною перевагою для Німеччини та Европи, говорить Гольґер Гос, професор-стипендіят Фонду Алєксандра фон Гумбольдта у сфері ШІ. Запрошуємо до читання розмови науковця з редакцією журналу «Космос» про боротьбу за таланти з промисловістю, «сталий» штучний інтелект та про те, чому Европа може навчитися у Канади.
Редакція журналу «Космос»: Пане професоре Гос, ви задіяні у розвитку людиноцентричного ШІ. Що за цим стоїть?
Гольґер Гос: ШІ має допомагати людям вирішувати проблеми, які ми без ШІ вирішити не можемо. Є багато сфер у медицині, де таке застосування необхідне. Що стосується зміни клімату, ми також покладаємося на ШІ, щоб краще зрозуміти атмосферу та океани. Дуже важливими є також етичні основи ШІ. Ми зобов’язані гарантувати, що його використання не призведе до втрати конфіденційности або створення смертоносних автономних систем зброї. Коротко кажучи: мене цікавить ШІ у сенсі роботи на благо людства. Це також включає у себе створення більш «стійкого» ШІ.
Що ви хотіли би робити далі? Центри обробки даних вже вносять значний внесок у викиди СО2. І ця статистика зростає з кожним днем…
Саме так. Тому моє дослідження також спрямоване на підвищення ефективности машинного навчання: досягнення рівноцінних результатів з меншим обсягом даних, меншою кількістю обчислень і, отже, меншим відсотком викидів СО2. Наша ціль — економія від 50 до 90 відсотків. Це також потребуватиме меншого апаратного забезпечення та зменшить споживання ресурсів шляхом виробництва напівпровідників.
Ви проводите фундаментальні дослідження, але ваші результати також використовують у бізнесі. Як відбувається ця співпраця?Ми розробляємо базову методику. І у сфері ШІ вона часто тестується на дуже реалістичних даних, наприклад, з бізнесу. Отримане програмне забезпечення зазвичай випускається у вигляді відкритого ресурсу з міркувань наукової відтворюваности, а також для того, щоб іншим було простіше його адаптувати до своїх потреб. Тому наші результати можна швидко застосувати в промисловості.
Чи отримуєте ви фінансування на дослідження від промисловости?
Іноді так. Але для нас співпраця пов’язана не стільки з грошима, стільки з бажанням побачити, як працює наша методологія при вирішенні реальних практичних задач. Я також здобув щедру стипендію професора Фонду Алєксандра фон Гумбольдта. Нинішня проблема полягає не в тому, що ми маємо недостатньо грошей, але скоріше в тому, що нам необхідні люди з необхідними для досліджень талантами. А ринок досить маленький.
Через те що ви конкуруєте з промисловістю?
Трапляється, що докторанти з моєї групи потім працюють на виробництві. Просто є великий інтерес до наших тем та до добре підготовлених експертів. Звичайно, я вважаю, що це добре, що моїм колишнім співробітникам і студентам пропонуються такі можливості. З іншого боку, це проблематично, коли наші найкращі таланти в промисловості знаходять умови роботи, які є значно привабливішими, ніж ми можемо запропонувати в університетах.
Які це має наслідки?
Авжеж, це чудово, коли передові дослідження проводяться також у промисловості. Але якщо вони там концентруються, тоді це проблема. У бізнесі ви, звісно, приділяєте особливу увагу короткочасному успіху. Втім, роль університетів полягає в тому, щоб переважно займатися довгостроковими та суспільно значущими проблемами. Це також одна з причин, чому я та інші науковці з великою радістю залишаються в університеті, навіть якщо умови у промисловості спокусливі, не кажучи вже про зарплату.У чому це проявляється?
Наприклад, через наявність великої кількости якісних даних або великих можливостей для обчислення. Якщо ви, наприклад, працюєте на Google або DeepMind, вас також оточує багато інших дійсно хороших людей з вашої сфери діяльности. Звичайно, це також відбувається в такій університетській дослідницькій групі, як моя, але вже у зовсім іншому масштабі. Що робить університетські дослідження привабливими для багатьох, так це зосередженість на рішеннях, що спрямовані на загальне благо, наприклад, орієнтованому на людину ШІ.
Европа та федеральний уряд Німеччини також підтримують цей підхід. Чи може це стати візитівкою та перевагою для Німеччини та Европи з розробки ШІ в рамках міжнародної конкуренції?
Також і в США існують важливі центри, які зараз працюють над людиноорієнтованим ШІ. Але я думаю, що в Европі присутня критична маса та велика відданість цьому напрямку. І це унікальна ситуація.
Песимісти кажуть, Европа давно відстала від США чи Китаю та їхнього рівня розвитку у індустрії ШІ.Є також і позитивні приклади, наприклад програма для перекладу тексту DeepL. Але загалом Европа робить занадто мало, щоб, наприклад, реалізувати амбіції, які сформулювала Европейська Комісія. Там є величезна прогалина. І тому я приділяю значну частину своєї енергії підвищенню обізнаности та розробці ідей про те, як ми можемо зарадити цій прикрій ситуації.
Що ви пропонуєте?
20 років наукової кар’єри я провів у Канаді. Їм там вдалося стати провідною країною у галузі ШІ з відносно скромними інвестиціями. Це було зроблено шляхом концентрації значної кількости інвестицій на фундаментальних дослідженнях та університетах, а не на промисловості. Фундаментальні дослідження штучного інтелекту часто настільки наближені до життєздатних програм, що вони автоматично приваблюють промисловість. Я думаю, що німецькій політиці треба придивитися до цього набагато уважніше. Також було б надзвичайно бажано мати щось на зразок професорської стипендії від Фонду Алєксандра фон Гумбольдта в інших країнах Европи. І ми мали би розвивати ініціятиви на европейському рівні, які привертають увагу міжнародної спільноти та потрапляють на шпальти провідних газет, наприклад, New York Times чи South China Morning Post.Як могла би виглядати подібна ініціятива?
Прикладом може бути створення великого дослідницького центру, своєрідного ЦЕРН для ШІ. Це б потрапило на всі перші полоси і залучило б таланти з усього світу. Якщо ви хочете сяяти на весь світ, то вам потрібен справді великий і яскравий маяк.
Ви один з провідних експертів у европейській мережі ШІ CLAIRE (Конфедерація лабораторій з дослідження ШІ в Европі). Яку користь мав би такий великий дослідницький центр ШІ, на кшталт ЦЕРН?
Наша різноманітність і мережа в багатьох країнах є однією з найбільших переваг, які ми маємо в Европі. Ми маємо це розвивати. Але така мережа також потребує координаційного центру, де діяльність можна об’єднати та зосередити. Робота ЦЕРН полягає не лише в роботі великого прискорювача частинок. Йдеться також про особистісний обмін, який там відбувається та є дуже важливим для науки. Багато чого все ж можна легше та краще досягти, коли ви разом. Пандемія зробила це ще очевиднішим.
ЦЕРН має великий прискорювач частинок. Якої інфраструктури вимагає цей европейський ШІ-центр? Велетенського комп’ютера?
Однозначно! Нам необхідна ціла мережа комп’ютерів зі штучним інтелектом. Великий вузол мережі на европейському рівні, потім трохи менші об’єднання в окремих країнах і додаткові потужності на місцевому рівні. Як професор-стипендіят Фонду Алєксандра фон Гумбольдта в Аахені, я інвестую мільйон евро в один мейнфрейм. Ми проводимо дослідження, для яких нам необхідні власні комп’ютери, які ми можемо повністю контролювати. Але крім цього, нам потрібні потужності, які ми ніколи не могли б собі дозволити як окрема дослідницька група.
Наскільки Ви оптимістичні щодо того, що в Eвропі буде інвестовано більше грошей у дослідження ШІ?
Я впевнений, що альтернативи немає. На мій погляд, ШІ — це ключ до наступного покоління науки і, отже, є двигуном прогресу в багатьох інших сферах. Країни, які відстають, залишаться позаду в дослідженнях, від чого потім страждає рівень життя громадян.
Гольґер Гос (Holger Hoos) є інформатиком і від 2022 року професором-стипендіятом Фонду Алєксандра фон Гумбольдта у сфері ШІ в Рейнсько-Вестфальському технічному університеті Аахена. Раніше він проводив дослідження в Канаді та Нідерландах.
Записав Ґеорґ Шоль.
Інтерв’ю раніше було опубліковано німецькою мовою під назвою «“Wir brauchen ein CERN für KI in Europa”» в журналі «Kosmos» 1 серпня 2022 року.
Переклала Єлизавета Сімонова
