– Що тобі останнє було відомо про “Дніпро-1” перед тим, як ти покинув команду?
– На базі залишилось зовсім небагато людей, буквально декілька футболістів. За цим було дуже сумно дивитися та сумно уходити. Хотілося розпочати сезон у команді рідного міста, але вже як є…
– В тебе залишалось ще 2 роки контракту, як вдалося домовитися з “Дніпром-1” і чи закрите питання заборгованості щодо тебе?
– Це було дострокове розірвання контракту. Питання боргів ще у підвищеному стані.
– Які були варіанти працевлаштування окрім “Колосу”?
– Всі ті ж клуби, про які писали у ЗМІ. Задоволений, що вдалося домовитися з “Колосом”. Знаю тут багато хлопців, тому проблем з переїздом та адаптацією не було.
– Чому саме “Колос”? З ким розмовляв з Ковалівки перед переходом?
– Вів перемовини з Віталієм Лисицьким (прим. – спортивний директор “Колосу”). Також у процесі допомагали Женя Коноплянка та Роман Зозуля. Чому саме “Колос”? Недалеко від Києва, класна інфраструктура, новий стадіон, тренажерна зала, всі умови для відновлення після тренувань та матчів, чудова база. Тут є все, що потрібно для тренувань, прогресу та футболу. Також дуже важливим фактом стало, що раніше грали разом з тими ж самими: Цуріковим, Лучкевичем, Демченком, Бондаренком, Харатиним та іншими. Тобто знайомих вистачає і серед футболістів і в тренерському штабі.
– Не пожалкував о переході в “Дніпро-1”?
– Ні, чудовий досвід. Дуже шкода, що на початку сезону отримав пошкодження. Відношення до мене було чудове. Дуже радий, що до кінця чемпіонату вдалося відновитися і відзначитися голом (прим. – мова про гол-красень “Чорноморцю”).
– Є що сказати фанатам? Як гадаєш, що далі буде з футболом в регіоні?
– Хочу подякувати вболівальникам за підтримку та побажати, щоб футбол в Дніпрі був та постійно розвивався. Щоб завжди був клуб, за якийсь хотілося б вболівати та приходити на стадіон. Щодо майбутнього – не знаю, ми можемо лише дивитися зі сторони, що буде далі. Сподіваюсь, що все зміниться на краще на футбол у Дніпрі буде.
