Процес у погоді серця
Процес у погоді серця
в сухе колишнє втілює вологе.
Могилу, що крижаніє,
бентежить душі золотий постріл.
Погода в районі вени
міняє складові доби місцями.
Кров у світилах дня і ночі надихає
магічним палом ґніт прудкого хробака.
Процес в оці попереджає
кістки про сліпоту, а матка
сповнюється небуття
у міру того, як з неї витікає життя.
Пітьма у погоді зору —
зворотна сторона природи світла.
Бездонне об круглу землю
живцем розбивається вщент море.
Насіння із лісу крижі,
собі лишає чесну частку плоду.
А половину другу ділять між собою
тяжіння надр та флегматичний тиховій.
Погода у кістках та плоті
поєднує вологе та сухе.
Швидкі та мертві рухаються поруч,
немов два привиди без приводу для спору.
Процес у погоді світу
фантом перевертає на химеру.
Народжений від початку
між ними в подвійній пливе тіні.
Годинник її зве часом.
Процес вдуває місяць в лави сонця,
з кісток пошарпані зриває штори шкіри
І серце додає до інших власну смерть.
(переклад — Ігор Касьяненко)
***
A process in the weather of the heart
A process in the weather of the heart
Turns damp to dry; the golden shot
Storms in the freezing tomb.
A weather in the quarter of the veins
Turns night to day; blood in their suns
Lights up the living worm.
A process in the eye forwarns
The bones of blindness; and the womb
Drives in a death as life leaks out.
A darkness in the weather of the eye
Is half its light; the fathomed sea
Breaks on unangled land.
The seed that makes a forest of the loin
Forks half its fruit; and half drops down,
Slow in a sleeping wind.
A weather in the flesh and bone
Is damp and dry; the quick and dead
Move like two ghosts before the eye.
A process in the weather of the world
Turns ghost to ghost; each mothered child
Sits in their double shade.
A process blows the moon into the sun,
Pulls down the shabby curtains of the skin;
And the heart gives up its dead.
Читайте ще вірші Ділана Томаса тут: Ділан Томас. Вірші.
