Адміністрація Байдена навмисно впроваджувала більш м’які енергетичні санкції проти Росії, Ірану та Венесуели, щоб втримати ціни на пальне перед виборами.
Про це повідомляє The Wall Street Journal.
Так, Адміністрація Байдена прагне утримати ціни на газ стабільними перед виборами, заохочуючи надходження нафти на глобальні ринки. Це завдання стикається з іншим пріоритетом: бути жорсткими з противниками, такими як Росія, Іран і Венесуела. Це призвело до менш суворих санкцій проти основних нафтовидобувних країн.
Прикладом цього став вівторок, коли США запровадили нові санкції проти Ірану. На думку аналітиків, ці заходи зачіпають лише частину нафтового експорту країни і навряд чи зможуть оздоровити світові ринки.
«Президент хотів зробити все можливе, щоб переконатися, що американські споживачі мають найнижчу ціну на бензоколонці, оскільки це впливає на повсякденне життя сімей», — сказав високопоставлений чиновник адміністрації.
Хоча напруженість у відносинах між Іраном і США зросла після нападів на Ізраїль 7 жовтня, щоденний експорт нафти з Ірану перевищив 1,5 мільйона барелів на день цього року, починаючи з лютого, що значно більше, ніж на початку президентства Байдена. Більшу частину цієї нафти купують невеликі китайські нафтопереробні заводи за зниженими цінами.
США та їхні союзники були «дуже, дуже обережними, щоб не зайти занадто далеко і не зашкодити здатності західних економік функціонувати», коли мова йшла про санкції, сказав Джон Сміт, партнер Morrison Foerster і колишній керівник Управління з контролю за іноземними активами Міністерства фінансів США.
Американські дипломати і чиновники від енергетики десятиліттями працювали по всьому світу, щоб забезпечити потік нафти, часто вступаючи в незручні альянси і домовленості.
Коли 12 червня Міністерство фінансів США обрушило на Москву хвилю санкцій через війну в Україні, вони були спрямовані проти банків, але залишили нафтову галузь країни практично недоторканою.
За словами американських дипломатів і деяких гравців енергетичної галузі, проінформованих нинішніми урядовцями, серед деяких співробітників Міністерства фінансів США існує розчарування відсутністю дій проти нафтоторговельних мереж, які переправляють російську та іранську нафту, в тому числі й проти тієї, яку наразі розслідують чиновники.
За повідомленням The Wall Street Journal, цією мережею керує маловідомий трейдер з Азербайджану, який став головним посередником для російської компанії «Роснефть».
Прихильники цієї політики в адміністрації кажуть, що ці кроки добре збалансовані, щоб утримувати ціни на низькому рівні, але кидають пісок у шестерні нафтоекспортних машин Росії та Ірану, а це означає, що вони заробляють менше на кожному барелі нафти, який вони продають.
«Наші дві цілі — зниження витрат для американського народу і зниження прибутків для Кремля — дуже добре узгоджуються одна з одною», — сказав високопоставлений чиновник Мінфіну.
Коли Міністерство фінансів наклало санкції на російського державного власника танкерів «Совкомфлот», воно також видало ліцензії, що звільняють від санкцій весь флот компанії, окрім 14 суден, який, за оцінками постачальника даних Kpler, налічує 91 судно. Гравці галузі кажуть, що ліцензії на виключення дали зелене світло нафтотрейдерам для ведення бізнесу з цими суднами, мінімізуючи ризик того, що вони стануть мішенню для майбутніх санкцій.
