"За даними на попередній четвер було 50 тис. тонн. Уже сьогодні можна говорити про понад 100 тис. тонн. Основні культури, з яких розпочинається збиральна, це ячмінь - і озимий, і частково ярий, - а також горох і пшениця", - сказав він.
За словами в.о. міністра, Мінагрополітики поточного року прогнозує врожай зернових і зернобобових культур на рівні 56 млн тонн.
"Це попередній прогноз. Звісно, більш чітка цифра буде пізніше. Але це непоганий показник з урахуванням того, що в країні, на жаль, третій рік повномасштабного вторгнення", - наголосив Висоцький.
Він констатував, що за зерновими культурами спостерігається скорочення виробничих площ, що повязано зі зміною сівозміни. Водночас під олійними культурами площі розширено.
"Якщо ми говоримо про ріпак, соняшник, сою, то в нинішньому році очікується виробництво понад 20 млн тонн, можливо навіть у межах 22 млн тонн", - зазначив в.о. міністра.
Він додав, що олійні культури мають меншу врожайність із гектара, проте їх вартість вища, ніж у зернових. Це дасть змогу отримати українським аграріям показники врожаю не менші, ніж у попередні роки.
"Українські аграрії збирають урожай із 80% сільгоспплощ, оскільки 18-20% сільгоспугідь тимчасово перебувають в окупації. Водночас усі підконтрольні Україні сільгоспземлі повністю засіяні", - зауважив в.о. міністра агрополітики, пише Інтерфакс-Україна.
Як повідомляла "Агро Перспектива", раніше Висоцький озвучив такі цифри. Пшениці планується зібрати близько 21 млн тонн, ячменю - 5 млн тонн, ріпаку - 4 млн тонн. Це про основні озимі. "Гарний показник. Він вище, ніж середньостатистичний, якщо взяти за останнє десятиріччя", - сказав Висоцький. Та додав, що раннє дозрівання несуттєво вплинуло на урожайність.
Трохи статистики. Торік Україна зібрала 59,8 млн тонн зерна. Погода в 2023 сприяла аграріям. Пшениці, за офіційними даними, - 21,6 млн тонн, кукурудзи - 31 млн тонн, ячменю - 5,5 млн тонн.
Поки найкращим роком для зернових був 2021. Тоді зібрали 86 млн тонн. Якщо проаналізувати багаторічну статистику, то можна констатувати, що Україна, яка 30 років йшла до завітного врожаю в 100 млн тонн, за останні два роки повернулася на рівень 1990, коли зібрали 51 млн тонн.
Олійних аграрії можуть зібрати 21 млн тонн.
Українська зернова асоціація теж озвучила власні оцінки. Поточний прогноз базується на середніх погодних умовах за останні 5 років, тому поліпшення чи погіршення даних умов навесні та влітку можуть внести свої корективи. Потенційне зниження врожаю в новому сезоні викликане як скороченням посівних площ (в основному під зерновими культурами через несприятливу цінову кон‘юнктуру на світовому ринку та порівняно дорогою логістикою експорту), так і дещо посушливим періодом в травні цього року в низці регіонів на Сході та Півдні країни.
Врожай пшениці в 2024 році УЗА прогнозує на рівні 19,1 млн тонн. Врожай ячменю може скласти 4,6 млн тонн. Очікування щодо врожаю кукурудзи в новому сезоні погіршуються через потенційне скорочення посівних площ під кукурудзою та посушливим періодом в низці регіонів. Тож, УЗА оцінює прогноз врожаю кукурудзи на рівні 25,5 млн тонн. Врожай соняшнику в 2024 можна очікувати на рівні 13,7 млн тонн. Врожай ріпаку можна очікувати на рівні 4,3 млн тонн. Щодо сої, то це чи не єдина культура, під якою аграрії можуть збільшити площі в силу її прибутковості в цьому році. Врожай сої можна очікувати в 2024 році на рівні 5,5 млн тонн.
USDA в червневому звіті обнародувало такі оцінки. Ячмінь - 5 млн тонн, пшениця - 19,5 млн тонн, кукурудза - 27,7 млн тонн. Соняшник - 14,7 млн тонн.
В аграрному виробництв буває всі потуги виростити гарний врожай зводяться нанівець несприятливими погодними умовами в той чи інший час вегетації рослин, що завжди, як наслідок стресу, призводить до зменшення їх продуктивності. Щось подібне ми спостерігаємо в поточному році з озимими зерновими культурами на значній території нашої країни - насамперед це степова зона, де вирощується переважна кількість продовольчого зерна.
Начебто і перезимували відмінно, і сприятливий температурний режим, і раннє відновлення весняної вегетації та і запаси вологи в ґрунті ще наприкінці календарної зими були достатніми під посівами озимини для формування гарного врожаю, але доволі тривалий період дефіциту продуктивних опадів, підвищена температура повітря та сильні вітри, які в окремих регіонах супроводжувалися пиловими бурями, зумовили доволі значне зменшення вологозапасів та прискорили фізіологічні процеси росту і розвитку озимих зернових культур.
