Середня температура повітря знаходилася у межах від 20 до 27 0С тепла і була на 2-8 0С вище за норму. Максимальна температура повітря у найтепліші дні підвищувалася до 30-32 0С, на півдні - до 34 0С тепла а поверхня грунту у цей час нагрівалась до 57-63 0С. Мінімальна температура повітря у найхолодніші ночі знижувалася до 12-16 0С тепла, на поверхні грунту на висоті 2 см від його поверхні - до 12-15 0С. Середня температура ґрунту на глибині 5 см становила 19,3 0С.
Дощі у вигляді сильних злив з грозами, а у деяких областях з градом, пройшли на всій території країни Так, за даними наукових установ НААН у Одеській області їх кількість становила лише 3,0 мм, у Київській - 9,2 мм, у Львівській - 21,6 мм, у Дніпропетровській - сума опадів на переважній території становила 6-20 мм (40-135 % декадної норми), найбільша їх кількість 21-30 мм (140-200 % декадної норми) випало на півночі, в окремих господарствах добовий максимум опадів становив 31-56 мм. На півдні та сході області кількість опадів не перевищила 1-5 мм (5-35-% норми). Найбільша кількість опадів спостерігалася у Житомирській області - 50 мм,
На думку вчених Інституту сільського господарства Карпатського регіону НААН, така дощова погода під час формування, наливу і дозрівання зерна є однією з причин недобору врожаю зернових культур, особливо пшениці озимої, коли можна спостерігати так зване "стікання" зерна, яке проходить за підвищеної вологості повітря і прямого контакту рослин з вологою, мрякою, надмірною росою. Генеративні органи, у першу чергу зернівка, недобирають, або втрачають накопичені пластичні сухі речовини (це перша неінфекційна фаза). За таких умов зростає активність гідролітичних ферментів, які сприяють перетворенню крохмалю у рухомі цукри, а білкових речовин ‒ у продукти їх гідролізу, й надалі їх стіканню. За інтенсивного розвитку цих процесів колос на смак є солодкуватим, так звана "медова роса". Відбувається різке вуглеводно-білкове виснаження зерна за дуже короткий період, погіршення його продовольчих, технологічних і посівних якостей.
Друга інфекційна фаза характеризується заселенням колосу напівпаразитними сапрофітними грибами. Розвиток цієї мікрофлори можна побачити за зовнішніми ознаками (зміна кольору колосу, чорні крапки, рожеві і чорні плями, чорний наліт плісені на колосі). Поступово ці гриби проникають у внутрішню частину зерна, яка містить вуглеводи і білки, як поживне середовище для їх життєдіяльності.
Таким чином, це складний комплекс механічних, фізичних і біологічних, включаючи і мікробіологічні, процесів у дозріваючому зерні і на його поверхні, які виникають під впливом надмірного зволоження. Вони підсилюються на перестояних посівах (після повної стиглості), внаслідок чого втрати зерна можуть становити
15-50 % і більше від біологічного врожаю.
Обстеження посівів пшениці озимої проведене науковцями ДУ Інститут зернового господарства НААН (Дніпропетровська обл. ) показало, що рослини, які вирощуються за кращих попередників (чорний пар та горох), знаходяться на завершальному етапі фази "молочна стиглість зерна". На посівах ранніх строків сівби у більшості сортів, особливо ранньостиглих, зернівка знаходиться на початку воскової стиглості. У південних районах залежно від сорту та рівня мінерального живлення у рослин відмічається фаза "воскова стиглість зерна". У більшості рослин пшениці озимої, які вирощуються після непарових попередників, зокрема після соняшнику, майже не залишилося листкового апарату у "робочому" стані, незначне зелене забарвлення мають стебло та колос. У рослин, розміщених після пару, особливо, пізньостиглих сортів (переважно закордонної селекції) ще наявні 1-1,5 функціонуючі листки.
Посіви пшениці озимої, після кращих попередників, утворили в середньому від 485 до 575 продуктивних стебел на 1 м2; після непарових попередників - 432-511 шт./м2. Висота рослин - 61-103 см; довжину колоса - 7,8-10,7 см; кількість колосків у колосі - 16-18 шт. За попередніми даними в умовах поточного року рівень біологічної врожайності пшениці озимої, яка вирощується після кращих попередників, становитиме близько 6,3-7,5 т/га, після гірших (серед них соняшник) - 4,9-5,7 т/га. Проте, як відомо, господарський врожай буде нижчим за біологічний щонайменше на 10-15 %, а за несприятливих умов збирання, різниця у кількості вирощеного і зібраного зерна може бути значно суттєвішою.
Більшість сортів ячменю озимого мають фазу "воскова стиглість зерна".
Враховуючи умови вегетації, що склалися на початок червня у зоні Степу, зокрема у центральній його частині, початок робіт зі збиранню ячменю озимого необхідно очікувати наприкінці другої декади, а пшениці озимої - на початку третьої декади червня, що на 1,5-2 тижні раніше ніж зазвичай.
Стан більшості посівів озимих зернових культур можна оцінити як задовільний та добрий.
Біометричний моніторинг стану посівів кукурудзи показав, що гібриди різних груп стиглості чутливо реагували на строки сівби відповідними морфологічними параметрами.
Незважаючи на складні погодні умови, пріоритетність зберігалася за посівами кукурудзи ранніх строків сівби за такими параметрами, як висота рослин, площа асиміляційної листкової поверхні та кількість функціональних листків. Так, в умовах року рослини за раннього строку сівби (11 квітня), залежно від групи стиглості біотипів, мають висоту 107-123 см, сформували по 11-12 листків з площею асиміляційної поверхні 2872-3143 см2, за оптимального строку сівби (21 квітня) - мають висоту 88-112 см, сформували по 10-11 листків з площею асиміляційної поверхні 2029-2436 см2, а пізнього строку сівби (1 травня) - мають висоту 73-86 см, сформували по 9-11 листків з площею асиміляційної поверхні 1280-1395 см2.
Перенесення терміну сівби кукурудзи на 20 діб від раннього строку у бік пізнього, зумовлювало відставання біометричних показників у біотипів кукурудзи: висоти рослин на 32-40 см, кількості листків - на 1,0-3,0 шт., площі листя - на 1620-1803 см²/рослину. У зв‘язку з посушливими умовами у рослин гібридів кукурудзи за всіх строків сівби спостерігається пожовтіння і засихання перших (зародкових) листків (0-3 шт./рослині).
У цілому, незважаючи на агрометеорологічні умови, посіви кукурудзи на Дніпропетровщині знаходяться у доброму стані, що є перспективним для формування середньої і дещо вище середньої зернової продуктивності.
За результатами морфофізіологічного аналізу ННЦ "Інститут землеробства НААН" (Київська обл.) рослини пшениці озимої знаходяться у фазі "формування зернівки"). Висота рослин становить 98-102 см, довжина колоса - 10,0-11,0 см, кількість колосків у колосі - 19-21.
Рослини тритикале озимого перебувають наприкінці фази "формування зернівки". Висота рослин 95-102 см, довжина колоса 13,0-14,0 см, кількість колосків у колосі - 28-30.
Рослини жита озимого перебувають на початку фази "достигання - рання молочна стиглість". Висота рослин 180-185 см, довжина колоса 14,2-15,5 см, кількість колосків у колосі - 32-36.
Рослини ячменю озимого перебувають на початку фази "достигання - рання молочна стиглість" Висота рослин 100-105 см, довжина колоса 8,5-10,5 см, кількість колосків у колосі - 35-38.
Рослини пшениці ярої перебувають на початку фази "формування зернівки". Кількість рослин 520-560 шт/м2. Довжина колоса 9,0-10,0 см, в колосі 16-20 колосків, висота рослин 85-105 см.
Рослини ячменю ярого перебувають на початку фази "достигання - рання молочна стиглість". Кількість рослин 400-420 шт/м2, висота рослин 80-90 см.
Рослини вівса перебувають у фазі "цвітіння". Кількість рослин 400-410 шт/м2, висота рослин 82-84 см.
Ріпак озимий знаходиться у фазі "наливу стручків", гірчиці - наприкінці фази "цвітіння", соняшнику - "ріст стебла", кукурудзи - "5-7 листок", сої - "утворення справжнього трійчастого листка". Відмічено сходи проса.
За даними Інституту рослинництва імені В. Я. Юр‘єва НААН внаслідок дефіциту опадів, майже на всій території Харківської області, агрометеорологічні умови продовжували погіршуватись для усіх сільськогосподарських культур, рослини потерпали від недостатнього вологозабезпечення та високих температур повітря та ґрунту. В області поширювалась ґрунтова посуха.
У рослин пшениці озимої на більшості площ відмічалась фаза "молочна стиглість зерна", що майже на два тижні раніше середніх багаторічних строків. Стан посівів задовільний. На окремих площах північно-західного району відмічалось пожовтіння листків нижнього ярусу озимини, через нестачу продуктивної вологи у ґрунті.
У рослин ячменю ярого спостерігається фаза "колосіння". Стан рослин переважно задовільний.
Рослини гороху знаходяться переважно у фазі "формування бобів". Стан рослин добрий, подекуди задовільний.
На ранніх посівах сої відмічаються фази "поява бокових пагонів" та "початок цвітіння". Стан рослин переважно добрий.
У соняшника триває фаза "листоутворення", подекуди "утворення суцвіть". Висота рослин коливається від 13 см (пізні посіви) до 95 см. Стан посівів переважно добрий.
У кукурудзи триває фаза "листоутворення (7-11 листок)". Стан рослин добрий. У денні години у рослин соняшнику та кукурудзи відмічається втрата тургору.
Гречка перебуває у фазі "цвітіння". Стан посівів добрий. На півдні області через посуху гречка не сходить майже три тижні. Також, через ґрунтову посуху, затримується проростання зерна проса.
