Олег Шрам, адвокат, ексрадник директора ДБР, голова ГО “Рада громадського контролю”
– Як ви оцінюєте законопроєкт у тому виді, у якому сьогодні він був проголосований сьогодні?
– Негативно. Тому, що законопроєктом пропонується врегулювати 3 важливих пункти:
– хто буде вибрати нового директора Бюро;
– хто буде проводити аудит діяльності Бюро, негативні висновки якого є підставою для звільнення директора;
– коли і як буде проводитися переатестація працівників БЕБ.
Першим пунктом передбачено, що конкурсна комісія з обрання директора БЕБ буде формуватися із шести членів, три з яких будуть делегуватися нашими західними партнерами. Аналогічні комісії з вирішальним правом голосу іноземних представників вже обрали нам голову НАЗК та директора НАБУ. Ефективність та результати діяльності цих органів вкрай негативні протягом всього часу їх існування і це при тому, що на них покладені як раз обов’язки запобігати (НАЗК) та протидіяти (НАБУ) корупції. Корупція це те, за що найбільше дорікають нашій державі наші громадяни та ті ж самі західні партнери, які по суті й обрали на керівників цих антикорупційних органів.
Другим пунктом пропонується, що аудит БЕБ будуть проводити три аудитори, яких визначатимуть наші західні партнери. Аналогічна історія давно передбачена і для НАБУ.
– Скільки разів було проведено аудит НАБУ починаючи з дня його створення?
– Жодного. Відповідно до змін в Закон про НАБУ від листопада 2021, перший аудит НАБУ повинен був бути розпочатий через рік після призначення нового директора. Семена Кривоноса призначили на посаду на початку березня 2023. Згідно із визначеною процедурою та строками, 6 лютого 2024 року наш Уряд ухвалив рішення про початок формування Комісії з аудиту НАБУ, 22 лютого звернувся до міжнародних партнерів (ЄС, USAID, IDLO, ОБСЄ, ЄБРР) щоб ті надали погоджений список кандидатів для проведення аудиту НАБУ. Станом на сьогодні від них жодної відповіді.
А тепер пропоную подивитися на ці пункти разом, щодо НАБУ:
– керівника органу обирають по суті іноземні партнери,
– аудит діяльності органу, за результатами якого через неналежну роботу призначеного ними керівника можна звільнити, проводять західні партнери;
– але західні партнери не надають своїх аудиторів, що унеможливлює проведення такого аудиту, унеможливлює за його наслідками звільнення керівника за неналежну роботу;
– західні партнери продовжують критикувати нас за погану боротьбу з корупцією.
Очевидно коло, в якому для нас не має місця, окрім останнього пункту, замкнулося, на західних партнерах.
Те ж пропонується щодо БЕБ і ми отримаємо точно такий результат як і з НАБУ. Тому, окрім як негативно, сприймати такі зміни щодо БЕБ, на жаль, не маю жодних підстав.
– На чому варто сконцентруватися парламентарям, щоб БЕБ став ефективним інструментом?
– Щоб БЕБ став ефективним інструментом, потрібно питання роботи органів правопорядку вирішувати комплексно. Бо питання не в БЕБ, а в принципі того, як функціонують органи правопорядку, як функціонують органи досудового розслідування (БЕБ, ДБР, НАБУ, ГСУ НП, ГСУ СБУ), як виконують свої функції прокурори, які здійснюють нагляд за додержанням законів у кожному кримінальному провадженні, як виконують свої функції слідчі судді, до повноважень яких належить здійснення судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.
Для мене цілком очевидно, що зараз боротьба в парламенті й не тільки йде не за те, щоб зробити БЕБ ефективним інструментом, а за те, хто буде його контролювати. І не більше.
Голосування за законопроєкт реформи БЕБ у першому читанні
Фото з Tg-каналу “Залізний нардеп”
БЕБ, як і будь-який інший орган державної влади можуть формувати виключно громадяни України, на яких поширюється дія наших законів, для яких передбачена певна відповідальність, які можуть її понести у разі вчинення протиправних дій.
– А яка відповідальність іноземців за ухвалені ними кадрові чи будь-які інші рішення щодо нас?
– Жодної. Ні юридичної, ні моральної.
– Як думаєте, чи швидко перезапустять орган?
– Думаю, запропонований перезапуск навпаки загальмує або зупинить роботу БЕБ на певний час. Уявіть себе на місці працівника, який не знає, що його чекає завтра? Чи залишиться він працювати? Чи буде він мотивованим? Чи буде він ефективним? Атестація всіх прокурорів фактично зупинили роботу як ГПУ/ОГП, так і нижчих прокуратур, що дуже добре видно за статистичними даними їх роботи у 2019, 2020 та наступних роках.
Але саме головне зовсім в іншому – така переатестація прокурорів по суті нічого не змінила. Навпаки, в багатьох сферах їх відповідальності стало ще гірше. Наприклад, зараз багато скарг на втручання правоохоронців, зокрема БЕБ та ДБР у бізнес, але це є прямим наслідком того, що саме прокуратура є неефективною, що саме прокурори не виконують своїх обов’язків: не відхиляють безпідставні та незаконні клопотання слідчих/детективів про проведення обшуків, про арешти майна, про арешти рахунків, не скасовують незаконні процесуальні рішення слідчих/детективів, не забезпечують проведення розслідувань у розумні строки.
Як підсумок, питання не у перезавантаженні БЕБ, яке саме по собі нічого не вирішить, а тим більше якщо в результаті ми – громадяни, наша держава не зможе впливати, реагувати на його подальшу діяльність.
Питання незаконного втручання в бізнес правоохоронців шляхом використання інструментів кримінального провадження, так і в цілому досудових розслідувань, виконання завдань будь-якого кримінального провадження, потрібно вирішувати системно, шляхом втілення затвердженого Президентом Комплексного стратегічного плану реформування органів правопорядку. Інших варіантів немає. Інакше це знову буде стояння на місці.
Раніше “Межа” вже писала про ситуацію в парламенті щодо реформи БЕБ. Арахамія “бере контроль” над доопрацюванням ініціативи, Данило Гетманцев каже, ще не компетенція Арахамії.
