В Україні тим часом, за даними НСЗУ, нараховується 56 135 людей зі встановленою хворобою Паркінсона. Кожного року про цей діагноз дізнаються від лікарів майже 2,5 тисяч українців.
Наразі хвороба Паркінсона є невиліковною. Всі наявні методи лікування спрямовані на полегшення її симптомів. Водночас про це захворювання побутує і чимало міфів. Їх розвінчує лікар-невролог Юлія Карпенюк.
Швидке прогресування порушень ходи, що потребує застосування інвалідного візка в перші 5 років захворювання є “червоним прапорцем” для ХП і змушує задуматись чи вірно поставлений діагноз і чи справді у пацієнта ХП.
У більшості випадків спостерігається повільний темп прогресування хвороби. Велику роль в цьому зіграло введення в клінічну практику препаратів леводопи (1950-1960-ті роки), що покращило якість і тривалість життя пацієнтів.
Хвороба Паркінсона і хвороба Альцгеймера – це два різних захворювання і дуже рідко поєднуються в одного пацієнта. У 24-31% пацієнтів на пізніх стадіях ХП може спостерігатись деменція (порушення пам’яті).
Вкрай рідко ХП є безпосередньою причиною смерті, найчастіше до смерті призводить супутня патологія (пневмонія, серцево-судинні захворювання, онкологічні хвороби тощо).
У багатьох дослідженнях було доведено, що препарати леводопи не спричиняють прогресування ХП. Дане захворювання має стадії, які наступлять незалежно від прийому препаратів. І навпаки, своєчасно розпочате лікування продовжує тривалість життя пацієнта з ХП більш ніж на 5 років. А також, що не менш важливо, якість життя пацієнтів, які мали ранній початок лікування препаратами леводопи та іншими протипаркінсонічними препаратами, значно вищий. КОЛИ і ЯКІ препарати слід приймати повинен вирішити лікар невролог, врахувавши симптоми пацієнта.
Леводопа – це справді “золотий стандарт” лікування ХП. Проте призначення даного препарату залежить від багатьох чинників (вік пацієнта, стадія хвороби тощо) і має вирішуватись лікарем індивідуально.
Частим симптомом ХП є тремор кінцівок. Проте тремор буває різним (тремор спокою, кінетичний тремор; високо-, низькоамплітудний тремор) і може спостерігатись при різних захворюваннях (есенціальний, посилений фізіологічний, дистонічний тремор тощо). Тому для встановлення остаточного діагнозу слід звернутись до невролога.
Майже в 15% пацієнтів з ХП тремору може взагалі не бути. Відсутність тремору не виключає ХП.
Приблизно у 1% пацієнтів хвороба передається генетично. Проте не можливо передбачити у кого розвинеться ХП, а у кого ні. Відомо, що кількість пацієнтів з ХП зростає з віком. Після 80 років поширення ХП складає 4%, тому з віком шанси захворіти зростають. У зв’язку з “старінням” населення відсоток захворювання також росте.
Симптоми паркінсонізму можуть виникати не лише при ХП, але й при інших захворюваннях нервової системи:
