"Механізм такий. Практично самі обмеження вступають у дію з 5 червня поточного року. Якщо в певний момент, наприклад, 1 липня, 20 серпня, обсяг квот, за якими було запропоновано обмеження, буде досягнуто, тоді у Європейського Союзу є право протягом 14 днів ухвалити рішення про обмеження ввезення цієї продукції до кінця календарного року", - пояснив він.
За інформацією заступника міністра, запропонований механізм абсолютно новий в історії торговельних відносин - це "не класичні квоти або обмеження". Тому, буде він застосований на практиці чи ні, покаже час. Однак така опція розроблена і нею можуть у ЄС скористатися.
Відповідаючи на запитання, чим це загрожує українським експортерам, Висоцький пояснив, що їм потрібно шукати альтернативні ринки збуту, оскільки розмір встановлених ЄС квот суттєво менший, ніж фізична можливість вирощувати сільгоспкультури в Україні.
Позитивним фактом він назвав те, що цей процес українські виробники, не очікуючи запровадження обмежень, уже розпочали і він активно диверсифікуються.
Як приклад заступник міністра навів українських виробників та експортерів цукру.
"Дійсно, цукор є в переліку, де можуть бути введені обмеження після досягнення квоти, за розрахунками, це близько 260 тис. тонн. Коли ми подивимося, наприклад, на експорт цукру торік, абсолютна більшість, 90%+, експортувалася до Європейського Союзу. Уже в березні цього року понад 20% експортувалося до інших країн - Близького Сходу, Африки. У першій декаді квітня 2024 року 40% цукру, виробленого минулого сезону, Україна експортувала в інших напрямках. Знову ж таки, на Близький Схід і в Африку", - розповів він.
Розповідаючи про перспективи збуту української пшениці на європейський ринок, Висоцький нагадав, що в дискусії з європейськими аграрними міністрами неодноразово згадувалася пшениця, проте до остаточного списку її включено не була. При цьому Європейський Союз ухвалив рішення моніторити і постійно аналізувати обсяги її поставок. Під цей контроль також потрапить українська кукурудза.
"Кукурудза є в обмежених квотах, але варто зазначити, що фактично це обмеження не є критичним, оскільки ми кукурудзу можемо експортувати і більше з урахуванням тих правил, які є поза квотами", - додав заступник міністра.
Висоцький наголосив, що до літа є час, за який експортерам варто диверсифікувати свої ринки збуту.
"Ми разом, як держава, де необхідна допомога, працюємо з виробниками, щоб відкрити ці нові ринки. Щоб у кінцевому підсумку ці обмеження не мали негативного впливу на наше виробництво", - резюмував він.
Як повідомлялося, Європейський парламент і Європейська Рада в понеділок досягли попередньої угоди щодо продовження до 5 червня 2025 року для України лібералізації торговельного режиму, передбачивши захисні заходи для фермерів ЄС.
"Ці односторонні заходи з лібералізації торгівлі допоможуть стабілізувати українську економіку і сприятимуть поступовій інтеграції країни до внутрішнього ринку ЄС", - ідеться в повідомленні ЄС.
Відповідно до домовленостей, у разі значного збою на ринку ЄС або ринках однієї чи кількох країн ЄС через український імпорт, наприклад пшениці, гарантується, що Комісія може вжити швидких кроків і запровадити будь-які заходи, які вона визнає необхідними.
У рамках посилених заходів, спрямованих на захист інтересів місцевих фермерів, ЄС може задіяти аварійні обмеження для особливо чутливих сільгосппродуктів, а саме птиці, яєць, цукру, вівса, крупи, кукурудзи та меду. Учасники переговорів погодилися продовжити базовий період, який використовується як основа для застосування цього автоматичного захисту. Однак у разі, якщо імпорт цих продуктів перевищить середній обсяг імпорту, зареєстрований у другій половині 2021 року, а також упродовж усього 2022 і 2023 років, тарифи будуть переглянуті. Крім того, Європейська Комісія зобовязалася посилити моніторинг імпорту зерна, зокрема, пшениці, пише Інтерфакс-Україна.
