І, якщо окупація та бойові дії зменшили площу засіяних угідь десь на 20%, то обмеження експорту, зміни цін на добрива, складнощі з логістикою тощо змусили аграріїв України шукати нові способи пристосуватися до викликів та втримати свій бізнес рентабельним.
Зокрема, це вплинуло на структуру посівів – за даними USDA, другий рік поспіль спостерігається скорочення площ під пшеницею, житом та ячменем, зростання площ під соєю, ріпаком та цукровим буряком. Площі під найпоширенішою олійною культурою України – соняшником, залишилися великими, але є певна тенденція до скорочення, адже частина фермерів заміщають соняшник соєю, яка гарно вбудовується в сівозміну та ціна на яку на внутрішньому ринку останні два роки була привабливою. Безумовно, ця культура є популярною та прибутковою, але у фермерів є суттєвіші причини обирати соняшник.
Переважна більшість соняшника не експортується, а переробляється всередині країни, що робить культуру менш залежною від складнощів із зовнішньою торгівлею морем чи залізницею.
Попри скорочення виробництва соняшника в країні, Україна залишається гравцем №1 на ринку соняшникової олії. За прогнозами USDA, в 2023/2024 маркетинговому році її частка на світовому ринку складатиме 41%, значно випереджаючи решту гравців. І компанії-виробники попри війну нарощують виробництво – в 2024 році оголошено запуск двох нових олійноекстракційних заводів, які потребуватимуть сировини, якої, за даними асоціації «Укроліяпром», не вистачає наявним заводам. Відповідно, потреба в соняшнику в Україні постійно зростатиме і є всі підстави очікувати зростання рентабельності.
Шукаючи прибуткову культуру, фермери в останні роки активно перемикаються на нішеві культури, часто не зважаючи на кліматичні умови та особливості їх вирощування. І результати не завжди є задовільними.
Натомість, вирощуючи соняшник, фермери легко можуть досягнути чи перевершити показник середньої врожайності, оскільки переважно всі українські аграрії мають відмінну експертизу в вирощуванні цієї олійної, адже мають значний досвід, знають, коли та як проводити ті чи інші операції в полі, володіють відповідною технікою та налагодили агрономічні процеси.
Соняшник - традиційна для українського поля культура, відповідно фермери не мають проблем із доступом до якісного насіння. Сучасний розвиток насінництва передбачає, що для оптимального результату треба підбирати гібриди, виходячи з регіону і умов вирощування (наявність вовчку, поширення хвороб, ризик посухи чи ранньої осені тощо), а також орієнтуючись на технології гербіцидного захисту, які використовує господарство.
Щоб отримати високі врожаї, варто зважати на обов`язковість фунгіцидного захисту, нехтування яким може призвести до суттєвих втрат від хвороб, зокрема від фомопсидозу, який блокує рух поживних речовин в рослині та стає причиною зменшення натури зерна, олійності та вмісту олеїнової кислоти. Дві фунгіцидні обробки ефективними засобами захисту рослин, забезпечують збереження понад 20% врожаїв соняшнику.
Загалом, під час повномасштабного вторгнення важко передбачити всі сценарії розвитку подій, адже ситуація є мінливою та непередбачуваною. Але, плануючи посіви, варто діяти системно та вдумливо та орієнтуватися не лише на ціни та тренди попереднього сезону. Адже традиційні культури українського агросектору – соняшник, кукурудза та пшениця, завжди будуть потрібні для забезпечення продовольчої безпеки світу.
Юрій Коняєв, менеджер Corteva Agriscience
