Реальне розслідування та докази у справі екс-голови НБУ Шевченка слідство намагається замінити щиросердними зізнаннями, отриманими внаслідок залякувань фігурантів справи.
Таку думку висловив адвокат, старший партнер компанії "Кравець і партнери" Ростислав Кравець, аналізуючи висновки Харківської правозахисної групи щодо справи "Укргазбанку" та участі в ній колишнього очільника Нацбанку Кирила Шевченка.
За його словами, у справі Кирила Шевченка НАБУ не має достатньо доказів, а ґрунтує обвинувачення на зізнаннях, отриманих під примусом.
"НАБУ за найкращими традиціями міліції часів Кучми, замість розслідування кримінальних злочинів займається їхнім створенням для виправдання свого існування. Демонструючи якісь відео, схеми, діаграми, таблиці, фантазії прокурорів та детективів та підкріплюючи їх замість реального розслідування щиросердними зізнаннями, отриманими внаслідок залякувань, а не розслідувань. На це звернув увагу не я один. Нещодавно і Харківська правозахисна група прийшла до аналогічних висновків", – пише адвокат.
Ростислав Кравець вважає, що з появою в Україні такого інституту, як угода зі слідством, практично зникла будь-яка потреба у розслідуванні та доведенні винуватості особи у скоєнні злочину та доведенні цього у суді. В результаті детективи та прокурори намагаються досягти укладання такої угоди, залякуючи підозрюваних і примушуючи їх до зізнання, а суд швидко ухвалює потрібне рішення.
"З цією метою, для затвердження фактично фіктивних угод, на які підозрювані йдуть під явним примусом та залякуванням, прокурори активно змінюють кваліфікацію злочину та заздалегідь домовляються з суддями, про що вже у більшості громадян, які за цим спостерігають, не виникає навіть сумніву", – вважає адвокат.
На його думку, подібні угоди зі слідством не повинні враховуватися в основній справі, проте судді ВАКС приймають рішення саме на основі цих угод.
Він наголошує, що справа Кирила Шевченка розслідується вже майже 5 років, і те, що вона досі не закрита, свідчить про те, що НАБУ і САП не виконують своїх функцій, приймають політичні замовлення та займаються ручним керуванням розслідуванням за командою тих, хто від цього отримує свої "дивіденди".
"Такий стан речей демонструє всьому суспільству і не тільки в Україні, що ці органи займаються замовними справами, а для досягнення "результату" застосовують самі брудні методи, які не мають нічого спільного з Законом та правами людини. Сама справа більше нагадує політичне переслідування, з огляду на обставини та строки її розслідування, ніж на реальне розслідування ніби скоєного злочину", – резюмує Ростислав Кравець.
