Наказ відомства №4256 "Про затвердження мінімально допустимих експортних цін на окремі види товарів, що класифікуються за кодами згідно з УКТЗЕД 0409 00 00 00, 0802 31 00 00, 0802 32 00 00, 1001, 1002, 1003, 1004, 1005, 1201, 1205, 1206 00, 1507, 1512, 1514, 2306".
Ціни встановлюються відповідно до пунктів 8-10 Порядку затвердження мінімально допустимих експортних цін на окремі види товарів, затвердженого постановою КМУ від 20 серпня 2024 року №944, пункту 8 Положення про Міністерство аграрної політики та продовольства України, затвердженого постановою КМУ від 17 лютого 2021 року №124.
Новий експортний режим стосується: меду, горіхів, пшениці, жита, ячменю, вівса, кукурудзи, соєвих бобів, насіння ріпаку, насіння соняшнику, олії соєвої, олії соняшникової, олії ріпакової та макухи.
Окремі позиції та рівні цін потребують уточнення та розяснення.
Учасники ринку констатують наступне: мінімальні експортні ціни на окремі позиції в рази нижчі реальних цін.
Наприклад, в наказі мінімальна експортна ціна на грудень на олію соняшникову на умовах поставки CPT вказана на рівні 477 USD/тонна.
Водночас попит на олію на умовах CPT Одеса становить 1110-1120 USD/тонна станом на 4 грудня.
Зокрема, ціни на пшеницю (код 1001) на умовах поставки EXW зафіксовані на позначці 162 USD/тонна. Водночас ціни на пшеницю на умовах поставки CIF зафіксовані на рівні 157 USD/тонна.
Опитані учасники ринку висловили кілька припущень. Перше, недосконала методологія розрахунку мінімальних цін, відповідно розрахункові ціни принципово відрізняються від реальних цін на ринку.
Друге: розрахункові мінімальні експортні ціни можуть провокувати зловживання з експортно-імпортними операціями.
Нагадаємо: Кабінет Міністрів України на період дії воєнного стану запровадив режим експортного забезпечення. Він полягає у встановленні особливостей здійснення операцій з експорту окремих видів товарів (аграрної продукції). Відповідну постанову Уряд ухвалив 29 жовтня 2024 року.
"За даними Бюро економічної безпеки та Державної податкової служби за неповні 8 місяців цього року було експортовано понад 5 млн тонн сільськогосподарської продукції вартістю понад 50 млрд. грн. з ознаками ризику неповернення валютної виручки. Тому з метою мінімізації схем порушення законодавства України під час експорту окремих видів товарів, виведення значної частини економіки з тіні та збільшення надходжень до Державного бюджету Уряд запроваджує режим експортного забезпечення на деякі категорії аграрної продукції", - пояснив заступник Міністра економіки - Торговий представник України Тарас Качка.
За його словами, режим експортного забезпечення передбачатиме:
● експорт товарів виключно зареєстрованими платниками податку на додану вартість;
● встановлення мінімальних експортних цін на товари, щодо яких діє режим експортного забезпечення. Різниця між фактурною та митною вартістю товарів не має бути відємною;
● електронний обмін інформації між Національним банком, Державною податковою службою та Держмитслужбою для відстеження та контролю дотримання експортерами вимог законодавства;
● особливості складання податкової накладної та її реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.
У травні 2024 року Верховною Рада України внесла зміни до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо застосування режиму експортного забезпечення на період дії воєнного стану. Закон № 3706-IX набрав чинності 1 липня 2024 року. Урядом було схвалено низку нормативно правових актів, необхідних для реалізації зазначеного Закону, а прийняте сьогодні рішення передбачає запровадження режиму експортного забезпечення окремих товарів (аграрної продукції) як остаточне рішення, необхідне для реалізації Закону.
Умови поставок в наказі про мінімальні ціни вказані відповідно до Міжнародних правил тлумачення комерційних термінів "Інкотермс".
EXW (англ. Ex Works), або (Франко завод (…назва місця)) - термін інкотермс 2000 та 2010, який означає, що продавець вважається таким, що виконав свої зобовязання з постачання, коли він надасть товар у розпорядження покупця на своєму підприємстві чи в іншому названому місці (наприклад: на заводі, фабриці, складі тощо). Продавець не відповідає за навантаження товару на транспортний засіб, а також за митне очищення товару для експорту.
Імпортер (покупець) повинен укласти договір з перевізниками товару і сплатити перевезення від підприємства продавця до пункту призначення, включаючи вантаження, отримати експортні ліцензії, виконати і сплатити митні процедури, а також податки і збори, сплатити товар продавцеві за ціною виробника.
Всі ризики випадкового псування і загибелі товару, починаючи з моменту надання його продавцем (експортером), несе покупець.
CIF (англ. Cost, Insurance and Freight (… named port of destination), або Вартість, страхування і фрахт (… назва порту призначення) - термін Інкотермс, означає, що продавець виконав постачання, коли товар перейшов через поручні судна в порту відвантаження. Продавець зобовязаний оплатити витрати і фрахт, необхідні для доставки товару в зазначений порт призначення, але ризик втрати чи ушкодження товару, як і будь-які додаткові витрати, що виникають після відвантаження товару, переходять із продавця на покупця. Однак, за умовами терміну CIF на продавця покладається також обовязок придбання морського страхування на користь покупця проти ризику втрати і ушкодження товару під час перевезення.
CPT (англ. Carriage Paid To) (… named place of destination), або Фрахт/перевезення оплачені до (…назва місця призначення) - термін Інкотермс 2000 та 2010, означає, що продавець доставить товар названому їм перевізнику. Крім цього, продавець зобовязаний оплатити витрати, повязані з перевезенням товару до названого пункту призначення. Це означає, що покупець бере на себе всі ризики чи втрати ушкодження товару, як і інші витрати після передачі товару перевізнику. Під словом перевізник розуміється будь-яка організація, яка на підставі договору перевезення бере на себе зобовязання забезпечити самому чи організувати перевезення товару по залізниці, автомобільним, повітряним, морським і внутрішнім водним чи іншим транспортом чи комбінацією цих видів транспорту.
